Часте сечовипускання у кішки

Постійні позиви до сечовипускання у вихованців проживають в будинку, називаються поліурією. Це часто діагностується патологія, що виявляється у кішок. Водно-електролітний баланс домашніх кішок, також як і у людини, тримається на рівні завдяки роботі ниркових структур.

Поліурія-це патологічний процес, що грунтується на нездатності ниркових структур обробляти обсяг рідини, який знаходитися в організмі. Інакше кажучи, якщо кішка відчуває постійні позиви до сечовипускання, це вказує на проблеми в роботі ренальної системи. У самому різному випадку слід звернутися до ветеринарного професіонала за допомогою.

Часте сечовипускання у кішки — які можуть бути причини

Часте сечовипускання у кішки визначається нескладними методами. Володар може помітити, що наповнювач для котячого лотка міняти часто немає необхідності. Крім того, від вихованця виникає раптовий поганий запах, а сама тварина частіше, ніж зазвичай проводить процедури гігієни.

Загальний стан кішки також зазнає змін. З’являється пригніченість, вихованець часто п’є і ходить в туалет, що в результаті призводить до проблем в водно-електролітному балансі.

Потрібно розуміти, що якщо кішка мочиться частіше звичного, однак при цьому порції сечі маленькі – це одна проблема. Може бути і навпаки-позиви до сечовипускання рідкісні, але частина урини велика. Все це різні патологічні процеси, що вимагають докладного вивчення і різних терапевтичних прийомів.

У самому різному випадку без допомоги фахівця навряд чи можна обійтися. Виключно в умовах ветеринарної оздоровчі центри існує можливість провести дослідження і виявити причину розвитку поліурії.

Проблеми з сечовипусканням з’являються при впливі зовнішніх і внутрішніх факторів. Так, часте сечовипускання у кішки здатне виникнути на тлі сильної спраги через з’їденої занадто соленої їжі. Це фізіологічне явище, самостійно зникає через 24 години. Частими причинами, що провокують появу поліурії у кішок, вважаються:

• інфекційні ураження сечовидільної та сечостатевої системи;
• процеси запального характеру, що зачіпають сечовий міхур;
• хронічні ендокринні патології (наприклад, цукровий діабет); (гломелуронефрит, пієлонефрит).

Дуже часто в клінічній ветеринарній практиці діагностуються захворювання сечовивідної та статевої системи котів. Сечокам’яна хвороба розвивається потроху і одним з дуже яскравих її симптомів, вважається конкретно збільшення позивів до акту сечовипускання. Пісок або ж з’явилися конкременти (камені), провокують велике подразнення слизових оболонок, що вистилають стінки сечового міхура, провокуючи зменшення гладкої мускулатури. В результаті тварина відчуває позиви до сечовиділення.

З появою сечокам’яної хвороби, частіше вражає самців, з’являється і ряд відмінних симптомів:

• відчуття болю під час сечовипускання гострого типу;
• поява з порції сечі кров’яних прожилок (фарбування сечі в рожевий колір);
• неконтрольовані сечовипускання (кішка ходить повз власного туалету в найнеймовірніших місцях).

Подібними симптомами з появою сечокам’яної хвороби, володіє запалення сечового міхура або цистит. Базова відмінність таких патологій-процес запалення в області сечового міхура з’являється частіше на тлі поганого харчування, бактеріальної інфекції або ж станів стресу.

Часте сечовипускання у кішки привід відвідати ветеринара-ендокринолога. Основою частих позивів до акту сечовиділення як правило виступає цукровий діабет. В основному, патологічний процес розвивається у покоління постарше, а ще у молодих тварин, які страждають від надмірної маси тіла.

Серед симптомів цукрового діабету, перші позиції займають-полідипсія (сильна спрага), загальне погіршення загального стану організму, проблеми з вагою, напади нудоти і виверження шлункового вмісту. Кішка ставати апатичною, а в запущених випадках протікання захворювання з області пащі доноситися сильний запах ацетону.

Не менш важким захворюванням, що несе реальну небезпеку для життя кота в загальному, вважається недостатність ниркових структур. Розвиток патологічного процесу викликано хронічними запаленнями, спровокованими інфекційними агентами. Нирки припиняють нормально виконувати власну роботу, потроху втрачаючи можливість проводити фільтрацію рідини у власних структурних одиницях.

При нирковій недостатності, у кішки розвиваються такі ознаки:

• часте сечовипускання;
• напади нудоти і блювоти;
• сильна млявість;
• відмова від корму;
• тремор в кінцівках;
• зниження показників температури тіла.

Необхідно розуміти, що поліурія не самостійна хвороба. Це незвичайний сигнал організму, який вказує на серйозні порушення в роботі систем організму.

При частому сечовипусканні у вихованця, не варто затягувати з візитом до лікаря або ж займатися самолікуванням. Основою полідипсії може стати як звичайний цистит, так і набагато серйозні захворювання.

Діагностика постійного сечовипускання

Проблеми з сечовипусканням у кішок необхідно лікувати комплексно. Для того щоб вибрати максимально адекватне лікування, необхідно провести ретельну перевірку і встановити причину. Призначаються лабораторні дослідження крові і сечі. У лабораторному аналізі можуть знаходиться слиз, епітелій, гній, кристали солей, Протеїнові сполуки, лейкоцити або еритроцити, що вказує на розвиток процесу запалення з присутністю патогенної мікрофлори.

Також проводяться бактеріологічні посіви для виділення збудника інфекції. Спровокувати запалення можуть стрептококова хвороба, хламідіоз, кишкова або синьогнійна паличка. На підставі отриманих результатів бактеріологічного дослідження, вибирається протимікробний засіб, спрямоване на усунення конкретного типу збудників.

Для постановки точного діагнозу, тим більше при підозрі на цистит у кішки, проводитися цистоскопія. Обов’язковими дослідження є-рентгенографія органів таза і дослідження за допомогою ультразвуку органів порожнини живота.

Підозрюючи у кішки розвиток циститу, що супроводжується частими позивами до сечовипускання, крім лабораторних досліджень проводитися цистографія з контрастною речовиною, даючи можливість візуалізувати патологічний процес, що відбувається всередині.

Особливості лікування

Якщо кішка мочитися часто, невеликими дозами, відчуває відчуття болю, значить без допомоги ветеринарного фахівця навряд чи можна обійтися. У кожному клінічному випадку, доктор розробляє індивідуальну план лікування, спираючись на загальному стані кішки, присутності або відсутності конкретної симптоматики.

для того щоб зменшити навантаження на ниркові структури, а ще на час зупинити насиченість урини, прибирають тверду їжу, даючи кішці можливість тільки пити. Якщо у тварини в анамнезі хвороби немає закупорки уретрального каналу, для швидкого виведення продуктів, що з’явилися при запаленнях, застосовуються відвари лікарських рослин з легкою сечогінною дією – запарені кукурудзяні рильця, листя мучниці або брусниці.

Прискорене сечовипускання доставляє вихованцеві дискомфорт, тому в завдання власника входить створення максимальних умов для комфорту. Потрібно пред’явити вихованцеві спокій і тишу. Симптоматична терапія при запальних процесах в сечовидільної системи, в себе включає прийом лікарських засобів, спрямовані на видалення болю і уникнення отруєння.

Важливо також знеболити місце ураження і відновити порушений водно-електролітний баланс. Видалення симптомів інтоксикації досягається завдяки інфузійного введення розчину Рінгера-Локка.

Діагностований бактеріальний гострий цистит або пієлонефрит лікують шляхом призначення протимікробних засобів – антибіотиків. Перепарати призначаються спираючись на результатах лабораторної діагностики — бакпосева. Загальний курс лікування розробляє фахівець з урахуванням індивідуальних особливостей. Тривалість терапії може займати до 1 місяця.

Зменшити поганий вплив антибіотиків на організм дає можливість призначення ентеросорбентів і пробіотиків. Якщо тварина відчуває сильні болі спазмирующего характеру, призначаються ін’єкції знеболюючих препаратів. Кровотечі, які супроводжують запалення в сечовидільної системи купіруються за допомогою ін’єкцій кровоспинних препаратів.

В ході загального терапевтичного курсу, ветеринарні експерти радять перевести тварину на спеціальне харчування на дієтичній основі. Добре себе зарекомендували в даному випадку корми-холістики, які є оздоровчими. Спеціалізовані корми при урологічних порушеннях, можна давати курсом, однак якщо вихованець має хронічні проблеми, наприклад, страждає від сечокам’яної хвороби, такий корм повинен стати постійним.

З метою попередження виникнення такого стану як поліурія, слід дотримуватися ряду правил. Важливо не дозволити розвитку процесів запалення в сечовидільної системи. Щоб це зробити потрібно уникати переохолоджень улюбленця, оберігати від протягів і намагатися попереджати травми в області органів, розташованих в порожнині живота. Важливим також вважається часте проведення протипаразитарних обробок і організація справжнього харчування.

Потрібно чуйно стежити за будь-якими зміною в стані власного пухнастого улюбленця. Потрібно пам’ятати, що наші вихованці не можуть сказати, де у них болить, але можуть про це чітко зробити натяк.

Якщо кіт мучиться, часто ходить в туалет, а частина сечі маленька або ж навпаки, походи в туалет рідкісні, але супроводжуються виділенням великих порцій урини, значить у тварини проблеми і без допомоги ветеринарного фахівця навряд чи можна обійтися. Не допустити розвиток небезпечних патологій дозволяють своєчасні огляди у ветлікаря з метою попередження.

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.