Розвиток риніту у кішок вважається своєрідною реакцією захисту організму, спрямованої на швидке позбавлення носових ходів від допустимих алергенів або ж патогенних мікроорганізмів.

Виділення ексудату з носових ходів дуже часто супроводжується чханням і порушенням дихання. Вихованець намагається відкрити рот, для того щоб вдихнути більше повітря, при цьому слизова оболонка порожнини рота починає висихати, додаючи нові відчуття незручності тварині.

Гнійний риніт у кішок діагностується дуже часто і може бути свідченням захворювання інфекційної природи або ж ознакою патологічного процесу, що розвивається в результаті вродженої аномалії.

Поява гною з носових ходів у домашнього вихованця – привід негайно звернутися за допомогою до ветеринарного професіонала. Це дасть можливість не допустити серйозні ускладнення, які здатні загрожувати не тільки здоров’ю, але і життю кішки.

Перед тим як вживати заходів по ліквідації ексудату гнійного характеру з носа у кішок, потрібно встановити точну причину патологічного стану.

Можливі захворювання, для яких характерні гнійні носові виділення

Гнійні носові виділення у кішки не вважаються важливим захворюванням, а тільки сигналом організму про розвиток патології.

Ексудат гнійного характеру не тільки неприємний на вигляд і має відштовхуючий запах, але і серйозно порушує дихання, а ще може заважати акту ковтання.

Ветеринарні фахівці часто діагностують появу гною з носа з’єднаного з інфекцією, що викликала процес запалення в середньому вусі або ж євстахієвій трубі.

Гній може виникнути з носа у домашнього вихованця при новоутвореннях злоякісного характеру в носових ходах. Діагностують гній при останніх стадіях лімфосарком, фіброксарком, остеосарком, аденокарцином. Крім цього, причинами гною з носа у кішки можуть бути:

• травми спинки носа і носових ходів механічного типу (при ударах або ж застряглому чужорідному тілі зверху респіраторного тракту);
• аномалії внутрішньоутробного розвитку (вовча паща або заяча губа, викривлення перегородки носа);
• захворювання інфекційного типу (вірусні інфекції); і хламідійна пневмонія.

У переважній більшості клінічних випадків при вірусних респіраторних інфекціях спостерігаються не тільки витікання з носа.

Наприклад, при герпесвірусної інфекції спостерігаються виділення з очей і носа у кішок.

Даних статистиків свідчать, що 85% всіх оформлених випадків виникнення гнійного ексудату з носових ходів, виконується через зараження кішки кальцівірусної інфекцією яка здатна пошкоджувати верхні частини респіраторного тракту, а ще очі і порожнину рота. Хворобливі симптоми надзвичайно схожі на вірус грипу, так само як і при кальцівірозе розвиваються диспепсичні розлади і легеневі дисфункції. Схильні до інфекції кошенята і кішки без імунізації. У зоні ризику знаходяться кішки з вірусним імунодефіцитом і лейкемією кішок, а ще вихованці з хронічними захворюваннями органів знаходяться всередині.

Ще одним небезпечним недугою, що вражає організм кішкиявляється криптококкоз. Це хвороба, викликана грибковими мікроорганізмами, що знаходяться у зовнішньому середовищі. Відрізняється ураженням верхньої частини респіраторного тракту, запальними процесами в області легеневих структур і Лабіринту носа. Можливе поширення інфекції грибка в область очей, під шкіру і проникнення в центральний головний мозок. На щастя господарів, криптококкоз діагностується у кішок рідше, ніж у інших домашніх чотириногих.

У кішок британської породи і шотландських висловухих часто діагностуються структурні патології у вигляді стенозу ніздрів. Вродженою аномалією вважається і заяча губа, що є одним з факторів появи гнійних виділень з носових ходів. Основою гнійних закінчень є токсоплазмоз і хламідіоз в гострій стадії. Хламідійна хвороба здатна передаватися поряд із закінченнями від хворої тварини до здорової. Також передача збудника можлива при контакті тварини з каловими масами або ж уриною хворої кішки. Вагітні кішки здатні передавати хламідіоз ненародженим кошенятам при проходженні ними через родові шляхи. Крім риніту, хламідіоз призводить до серйозних уражень слизової оболонки очей і кон’юнктивального мішка. Уражаються органи респіраторної системи, травний тракт і сечовивідна система.

Діагностика та лікування

Поява гнійних виділень у домашнього вихованця і передбачає термінове звернення власника до ветеринарної клініки. Самостійно призначати лікування не рекомендується, так як без нестандартних методів діагностики, здійсненних виключно в умовах оздоровчі центри, призначити відповідну терапію можливим не представляється. На прийомі у ветеринара тварині проводять клінічний огляд і лабораторні аналізи. Основа діагностики становить визначення і якісного складу ексудату. Проведення цитології дає можливість виявити грибкову інфекцію або ж вірусних агентів. Пробу гнійного закінчення також беруть на аналіз і подальший бактеріальний посів. Після виявлення збудника захворювання, фахівець складає індивідуальну схему лікування.

При підозрі на чужорідне тіло, що застрягло в носових ходах, новоутворення або ж викривлення перегородки в результаті травми, проводитися діагностика за допомогою ультразвуку котячих носових пазух і рентгенографія. Лише після отримання всіх результатів аналізів, призначається консервативне або ж своєчасне лікування.

Для розм’якшення з’явилися гнійних кірочок і ексудату, потрібно здійснення промивання носових ходів. Застосовуються ватяні турунди, змочені в натуральному рослинному маслі. Розмочити підсохлі кірки можна застосовуючи фізрозчин або ж розчин борної кислоти.

При вірусних інфекціях потрібно проведення обов’язкової противірусної терапії із застосуванням вакцин. Наявність інфекції грибка включає в курс заходів терапевтичного плану використання системних протигрибкових засобів. Патогенна бактеріальна мікрофлора, висіяна при взятті мазка, передбачає застосування системних антибіотиків. Кішці з гнійним ринітом вводяться імуностимулюючі препарати, що дозволяють закріпити захисні сили організму для самостійної боротьби із захворюванням.

При виражених аномаліях або ж травмах носових ходів, що супроводжуються гнійними виділеннями, потрібно проведення хірургічних дій. Це дає можливість видалити патологію і спростити життя вихованця.

Профілактика

Заходи профілактики, що дозволяють не допустити розвиток гнійних ринітів, припускають постійні огляди у ветеринарних фахівців. Це дає можливість вчасно виявити можливі аномалії в будові носових перегородок або ж інші патології. При найменших проявах нездоров’я вихованця, слід звертатися до ветеринарного професіонала за допомогою.

Не допустити розвиток небезпечних вірусних хвороб, що супроводжуються рясними гнійними виділеннями з носа, можна проведенням своєчасної імунізації кішки. Необхідний ознака-гарне харчування і підтримання захисних сил організму на хорошому рівні.

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.