У всьому світі поширена і популярна tequila. Мексиканцям, які її створили, не настільки важливі правила вживання. Однак у західній культурі існують цілі ритуали, які вимагають певних знань. Що для них потрібно – розберемося більш детально.

Перше, про що важливо знати: різноманітність асортименту

Справжній мексиканський напій відрізняється своєрідним солодкуватим смаком, різкістю і легкою гіркуватістю. Щоб насолодитися ним по максимуму, необхідно розглянути доступні варіанти і зрозуміти різницю. Найголовніша в алкогольній ієрархії – класична текіла, що виготовляється тільки з блакитної агави. Також популярний мескаль, для виробництва якого дозволені п’ять видів сукулентних культур роду agave. Рідше зустрічається сотол – відноситься до текілового сімейства, але виробляється з іншої екзотичної рослини, теж сукулента. Ще одним представником є баканора. Для виготовлення використовують агавова сировина, проте bacanora гостра, пряна, з нотками підкопченого перцю.

Всі різновиди розподіляються на кілька основних типів. Дешевші – з написами blanca, silver або, наприклад, gold. У них дуже скромний (всього пара-трійка місяців) термін витримки, тому ціна загалом невелика. На рівень вище розташовані reposado, añejo і extra añejo. Такі сорти витримуються до одного, трьох або шести років відповідно. Вони змінюють колір від прозорого до бурштинового і темного, пом’якшуються і демонструють розкішні багатогранні букети.

Тонкощі та способи вживання

Від класики до mezcal, sotol і bacanora, золота, срібна або, наприклад, рожева, в склі або в унікальних керамічних пляшках у формі черепа. Різноманітні версії для найвимогливіших цінителів – на MAUDAU з кращими пропозиціями від відомих брендів. Будь-яку текілу прийнято подавати злегка охолодженою, в кабаліто (клиновидні стаканчики з потовщеним дном), як аперитив або дижестив, але не під час їжі. Пити її можна по-різному:

• неспішно потягувати по ковточку, щоб повноцінно відчути індивідуально-гіркі відтінки;
• залпом в поєднанні з сіллю і шматочком лайма, щоб нейтралізувати гіркоту;
• з корицею, цукром і апельсином – розпивання стандартне, тільки замінені головні інгредієнти (так роблять, в першу чергу, в Німеччині);
• зі звичайною водою (не газованою) для зниження міцності (не запивають, а попередньо змішують);
• з «Сангрітою», яка нагадує «Криваву Мері», але безалкогольною;
• зі світлим пивом в пропорції 10 до 1 (пінного повинно бути більше);
• в «Маргариті» – з апельсиновим лікером «Куантро», лимонним соком і декількома кубиками льоду;
• в «Санрайзі» з додаванням гранатового сиропу;
• в «Акапулько» – з ромом і віскі, ананасовим і грейпфрутовим соком;
• у лимонних або лаймових чарках – цитрусові розрізають на дві половинки, виймають м’якоть і зрізають низ для стійкості на поверхні.

Дивовижна текіла незрівнянна в чистому вигляді, з нею роблять яскраві та смачні мікси від простих до складних. А ще – це ароматична добавка в каву або чай, яку дуже люблять на батьківщині. Незалежно від подачі, треба дотримуватися ключового негласного правила. Можна запивати, але не рекомендується закушувати в загальноприйнятому сенсі, тим більше десертами та іншими солодощами.