Кожен вік гарний по-своєму. І водночас, у кожному віці є свої особливості, є свої складнощі. Не виключенням є і підлітковий вік. Яка поведінка батьків найприйнятніша для виховання підлітка, дізнайтеся в статті.

Зростають діти, зростають і проблеми. Ще недавно, здавалося, основною дилемою було — як правильно одягнути дитину на вулицю. Ще вчора головне було — доступно пояснити, чому Оленку недобре смикати за косички.

А сьогодні чадо вже саме вчить, як жити, і частенько своєю поведінкою ставить у глухий кут. Як бути, як прийти до взаєморозуміння, коли по-дитячому вже не розберешся, а по-дорослому — ще не встиг навчитися?

Про правильну і неправильну поведінку батьків на різних стадіях дитячого розвитку пише психолог Аніта Дмитрієва у своєму Instagram-блозі.

Межі підліткового віку не встановлюються чітко, у кожного підлітка вони індивідуальні.

У цей період підліток проходить великий шлях у своєму розвитку: через внутрішні конфлікти із самим собою і з іншими, через зовнішні зриви і сходження він може знайти почуття особистості.

У цьому віковому періоді в дитини закладаються основи свідомої поведінки, вимальовується загальна спрямованість у формуванні моральних уявлень і соціальних установок.

Стадія ідентифікації, сексуальності та відділення (від 12 до 19 років):

Корисна поведінка батьків:

• Підтримувати підлітків у виконанні завдань розвитку.
• Продовжувати створювати атмосферу любові, безпеки та забезпечувати захист.
• Приймати всі почуття підлітків і говорити, як це було, коли у вас з’явилися сексуальні почуття.
• Конфронтувати неприйнятну поведінку.
• Ясно висловлювати свою позицію щодо наркотиків і сексуальної поведінки.
• Не погоджуватися зі спотвореннями дійсності.
• Визначати способи, якими підліток відокремлюється від сім’ї та заохочувати ті з них, що підтримують його та є незалежними.
• Розуміти та заохочувати опрацювання завдань ранніх стадій розвитку.
• Радіти і вітати дорослішання підлітка.
• Заохочувати зростаючу незалежність, приймати ту ідентичність, яку набуває підліток, і прагнути, щоб підліток був чесний перед собою та освоював прийнятну в суспільстві поведінку. Це може відрізнятися від очікувань і мрій, які батьки мають стосовно дитини.
• Брати участь у громадських заходах з підтримання безпеки в школі та на вулиці.

Шкідлива поведінка батьків:

• Не відгукуватися на потреби, не проявляти турботу.
• Утримуватися від турботливих дотиків.
• Реагувати сексуально на сексуальне дозрівання підлітка.
• Встановлювати занадто жорсткі правила або не встановлювати їх, проявляти непослідовність у підтримці правил або відмовлятися обговорювати правила.
• Не очікувати, що підлітки думатимуть і вирішуватимуть проблеми.
• Грубо жартувати про сексуальність, інтереси, фантазії, мрії, зовнішність або друзів.
• Не перешкоджати деструктивній або саморуйнівній поведінці — від наркотиків до обмежених друзів та інтересів.
• Намагатися утримувати дитину від відокремлення.
• Не дозволяти дитині відчути себе погано на короткий час.
• Ігнорувати дитину.

Діти гостро відчувають, чи щирі з ними дорослі; що більше ви будете щиро цікавитися проблемами ваших дітей, то більше вони довірятимуть вам.

У розв’язанні «ціннісних конфліктів» батьки повинні, з одного боку, не погоджуючись із підлітком аргументовано відстоювати власну позицію (спокійна, доброзичлива протидія).

З іншого боку, змінити колишні форми вираження своїх почуттів стосовно своєї дитини-підлітка, перейти на «дорослий рівень» емоційного реагування, вміти надавати своїй дитині психологічну підтримку.

Помічати найменші досягнення дитини, спиратися на її сильні сторони, уникати підкреслення промахів; показувати, що ви задоволені дитиною, внести гумор у взаємини з нею, демонструвати оптимізм.

Пам’ятайте, що ви теж були дітьми і робили багато помилок. Підлітки чекають від вас цього визнання. Можливо, ваш особистий приклад допоможе їм розібратися в собі!

Унікальна добірка новин від нашої редакції