На 60-му році життя 23 червня після важкої хвороби пішов із життя талановитий Андрій Харитонов. Про смерть виконавця, сценариста і режисера повідомив документаліст-постановник Віталій Манський. Актор зіграв значущих персонажів у культових фільмах, виконав безліч ролей на театральних підмостках, виступав у ролі ведучого телепередач і випускав документальні фільми. Дізнайтеся про головні біографічні факти з життя актора, а також прочитайте про найкращі ролі талановитого виконавця.
Зірка радянського і російського кінематографа народився 1959 року в Києві. Батько Андрія працював інженером, а мати шкільною вчителькою. Батьки виховали сина працьовитою і відповідальною людиною. Хлопчик відмінно вчився в школі, де поглиблено вивчали математику і фізику. З дитинства у дитини проявлявся талант до малювання, мати з батьком мріяли, щоб син став архітектором.
Але хлопчик мріяв про акторську кар’єру з 4-річного віку. Подивившись фільм «Фанфан-Тюльпан», він закохався в кінематограф і не бачив для себе іншого шляху, як стати актором. Після закінчення шкільного навчання Харитонов успішно склав іспити до Київського театрального інституту імені І.К. Карпенка-Карого на акторський факультет, який закінчив 1980 року.
На останньому курсі навчання молоду людину почали мучити сумніви, і він став думати про переведення на архітектурне відділення, але пропозиція взяти участь в екранізації твору «Овід» Етель Ліліан Войнич вирішила долю Харитонова — він став зіркою радянського кінематографа. Виконавець втілив на екрані образи героїв різного плану в 42 фільмах і серіалах, багато з яких стали культовими на пострадянському просторі та за кордоном.
Андрій Харитонов мав приголомшливу зовнішність і харизму. У суспільстві ходило безліч чуток про любовні зв’язки артиста, але він сам ніколи не поширювався про особисте життя. Андрій Ігорович підтверджував лише платонічне почуття до Анастасії Вертинської, з якою вони залишилися друзями на все життя.
Достовірно невідомо, коли актор уклав шлюб з Ольгою Смірягіною, яка була прихильницею зірки. Актор ділився з громадськістю, що його дружина займається комп’ютерними технологіями, а її мудрість дарує йому простий, але необхідний життєвий комфорт. Дітей у подружжя немає. Представникам ЗМІ в бесідах Харитонов говорив, що любить самотність і часто вирушає поміркувати в тиші про життя в одну зі своїх квартир.
У травні 2018 року Харитонова госпіталізували в критичному стані. Діагноз тримався в секреті від громадськості, але незабаром стало відомо, що в актора онкологічне захворювання. Андрій не хотів здаватися і боровся з раком шлунка до останнього подиху. Він переніс 6 операцій, але перемогти захворювання не зміг.
Творча кар’єра легендарного радянського актора почалася на третьому курсі університету. На той момент стартували зйомки міні-серіалу «Овод», але на головну роль постановник Микола Мащенко ніяк не міг підібрати актора. Андрія Харитонова він випадково побачив у ресторані, куди зайшов повечеряти після чергового робочого дня. З першого погляду Мащенко зрозумів — перед ним людина, яка ідеально підходить для реалізації головного образу.
Стартовий день зйомок у проекті збігся з іменинами актора. Мама Андрія прийшла на знімальний майданчик, щоб привітати сина з ювілеєм. Цього дня проходили зйомки сцени в темниці. Процес приковування актора до стіни печери був складним і займав багато часу, тому Харитонов вирішив пропустити обід. Мати була шокована, побачивши, що її син був прикутий ланцюгами в печері. На обурені претензії жінки режисер пояснив, що Андрію було необхідно вжитися в образ.
Після дебюту в картині Харитонов прокинувся відомим на весь Радянський Союз. У Монте-Карло 1981 року він отримав гран-прі телефестивалю «Золота німфа».
Через десятиліття виконавець коментував, що зігравши Ґедзя, йому більше не страшна будь-яка висота в акторській професії, і якщо за кінематографічну кар’єру акторові вдалося створити подібний образ, то життя прожито не даремно.
Після першої значущої ролі виконавець зіграв персонажів у багатьох картинах, серед яких такі відомі фільми:
За кар’єру Андрій Харитонов написав сценарій і виступив як режисер. У 1991 році він зняв повнометражну стрічку «Жага пристрасті», яка в номінації «Фільми для обраних» принесла йому спеціальну премію на фестивалі «Кінотавр».
Актор продовжував активно зніматися в художньому кіно до 2013 року. Він зіграв епізодичну роль Андрія Гаврилова в картині «Під прицілом» режисера Віктора Конісевича. Останній документальний фільм за його участю «Всеволод Санаєв. Оптимістична трагедія» режисера Марини Ісаєвої вийшов на екрани 2017 року.
Штукатурні роботи — це важливий етап будь-якого будівельного процесу. Вони не тільки створюють естетичний вигляд…
Гіпсокартон — це універсальний матеріал, який застосовується в багатьох будівельних і ремонтних роботах. Вибір правильного…
У сучасному світі бізнесу зміни стали невід'ємною частиною щоденної діяльності. Нові технології, нові тренди та…
В современном деловом мире эффективность и гибкость становятся неотъемлемыми элементами успеха. Каждый момент важен, особенно…
Переезд — это не просто транспортировка вещей, а целый комплекс задач, требующий хорошей организации и…
Парафінові розпалювачі для вогню стали невід'ємною частиною життя любителів активного відпочинку, риболовлі, мисливства, а також…