Анотація: що це таке і як її написати

Щоб презентувати наукову або художню роботу, необхідно стисло і ємко передати її суть. Грамотно складена анотація — запорука того, що вашу статтю, книгу, курсову, дипломну обов’язково прочитають.

Анотація: що це, види

Із цим поняттям стикаються студенти, які пишуть курсові та дипломні роботи, а також люди, чия професія пов’язана з написанням статей, книг. Коли з коротким тезовим переказом уперше стикаються, то одразу постає питання, що таке анотація і як її написати.

Уперше з’явилося це поняття у 1800-х роках у Лондоні. У той час Королівське товариство почало використовувати тезові конспекти доповідей, виголошених на засіданнях. Такий спосіб передачі наукових знань був зручний.

Через три десятиліття Королівське товариство вирішило опублікувати всі анотації в журналі Philosophical Transactions. Відтоді така практика закріпилася, цього прикладу наслідували інші журнали.

Історія появи такої конспективної форми дає зрозуміти, що анотація — це короткий зміст рукописних і друкованих робіт. В еру цифрових технологій, інтернету та нескінченного потоку даних невеликі тези допомагають людям орієнтуватися в інформації. За допомогою анотацій людина визначить найбільш підходящий матеріал для свого навчання або професійного зростання.

Анотація до книги або наукової праці формує загальне уявлення про зміст джерела. Так можна заощадити час, не витрачати години на те, що або не сподобається, або не підійде за темою.

Як правило, анотацію розміщують на обкладинках книжок або перших сторінок друкованих видань. У тезовому переказі автор підкреслює основні моменти, а також вказує на прийоми, які дозволили йому розкрити тему. Якщо брати художню літературу або кіно, то анотація натякне на поворот подій або особливості персонажів, заінтригувавши, але не розкривши сюжет.

Таким чином, основні відомості про джерело інформації дає саме анотація. Що це за форма викладу, у чому її практичне значення? Анотація — анонс, який у лаконічній формі описує тему, відмінні риси і все те, що дає змогу привабити потенційних глядачів або читачів.

Короткий виклад матеріалу дуже важливий у сучасному світі. Такий інструмент, як анотація, підштовхує потенційних читачів до ознайомлення з контентом — науковим, науково-популярним або художнім матеріалом.

У кожній анотації інформація викладається лаконічно, без додаткових пояснень, без деталізації. Структура й особливості викладу таких описів залежать від специфіки першоджерела, цілей викладу. Анотації розрізняють:

За змістом і завданнями

Короткі тезові характеристики залежно від завдань і змісту бувають:

1. Довідкові. Вони нейтрально в загальних рисах описують тему твору, жанр та особливості оповіді, іноді містять короткі відомості про автора.
2. Рекомендаційні. У таких описах вказуються деталі та подробиці, які можуть зацікавити цільову аудиторію. Наводяться аргументи, які апелюють до емоцій читача (інтригують його) або збуджують професійний інтерес.

За обсягом матеріалу

Анотація — це не завжди короткий виклад суті в межах кількох сотень символів. Бувають такі різновиди:

1. Короткі. Описують максимально коротко суть твору і глибину опрацювання матеріалу.
2. Розгорнуті. Їх зустрінете в книжках, підручниках, монографіях і наукових роботах. Як правило, вони займають 2-3 сторінки.
3. Оглядові. Анотації, які описують одразу кілька робіт, об’єднаних спорідненою тематикою або близьким підходом до викладу матеріалу і розгляду теми. Як правило, їх пишуть для збірок, які зачіпають певні проблеми соціуму, науки, духовності, культури тощо.

Людина щодня бачить анотації, хоча й не підозрює, що має справу саме з ними. Такий інструмент привернення уваги зустрінете на обкладинках журналів, на сайтах в інтернеті, у буклетах, на кіно- та книгопорталах.

Проте одна справа читати анотації, а інша — писати самостійно. Як побудувати такі тексти, яку інформацію обирати для складання тез?

Анотація: як написати, приклад

З написанням анотацій іноді виникають труднощі, пов’язані з виробленням структури та відбором фактів для викладу. Щоб розібратися в цьому, наведемо кілька прикладів і розповімо, як писати анотацію.

Зустрічаються такі типи коротких описів джерел інформації:

Анотація до книги: схема і приклад

Щоб привернути увагу потенційного читача, на початку книги вказують такі відомості:

• бібліографічні дані;
• відомості про автора;
• жанр і форму твору;
• тему твору чи наукової роботи;
• короткий зміст;
• причини видання або перевидання (за потреби).

Якщо пишете тезисну характеристику до монографії та навчальних книжок, то акцентуйте увагу читача на особливостях змісту та тому, як інформація має практичне застосування.

Як пишеться така анотація? Приклад до книги допоможе зрозуміти, як правильно її написати:

Вільям Шекспір. Трагічна історія Гамлета, принца Данського. — М., 2019. — 268 с.

Жанр: трагедія.

Король Данії помер, і на його троні запанував його брат Клавдій. Синові покійного короля, Гамлету, з’являється привид батька, який розкриває страшну таємницю: він помер не своєю смертю, а його вбив брат. Гамлет стає одержимий помстою, але змушений ховатися і прикидатися божевільним доти, доки не настане слушна нагода…

Знаменита трагедія Шекспіра заснована на історії середньовічного скандинавського героя Амлоді, вочевидь, почерпнутій автором з літопису Саксона Граматика «Діяння данів» XIII століття.

Художній твір не завжди потребує докладного аналізу. Важливо створити інтригу для читача, щоб йому стало цікаво дізнатися сюжетну розповідь. Ось наочний приклад:

Джоан Кетлін Роулінг. Гаррі Поттер і Філософський Камінь. — Росмэн, 2006. — 400 с.

Жанр: фентезі.

«Гаррі Поттер і Філософський Камінь» — перша книжка з циклу творів Джоан Роулінг про пригоди 11-річного хлопчика, учня школи магії Гоґвортс. Цей твір приніс автору світову славу.

Це історія про звичайного хлопчика, який дізнається про свої чарівні здібності. У дитинстві через нього зник злісний чарівник, який бажає відродитися і помститися. Але тепер він хоче повернутися і помститися. Щоб дізнатися більше про свої здібності та навчитися керувати ними, хлопчик вирушає до школи чарівництва, де знайомиться з новими друзями.

Анотація до статті: вимоги та приклад

Анотація до наукової статті суворо регламентована. Зазвичай її обсяг не перевищує 500 друкованих знаків. Необхідно викласти суть статті, підтвердити її актуальність, описати цілі, яких бажаєте досягти, коротко викласти результат роботи, дати характеристику предмету.

Розглянемо приклад, як писати анотацію до статті:

Григор’єв А.В. Методи використання системного аналізу в правовій сфері. — Вісник МГЮА імені О.Є.Кутаріна. — 2009. — №3. — С.24-26.

У статті представлено методи системного аналізу та способи їх застосування у правовій сфері. Розглянуто методи, які використовувалися в комп’ютерних технологіях, бізнесі та кількох схожих сфер діяльності людини. Під час виконаних дій отримали очікуваний результат. Аналітична методика принесла свої плоди, а також сприятливо вплинула на діяльність в юриспруденції.

Анотація до диплома: структура і приклад

Анотація до диплома — важлива частина дипломної роботи студента, виходячи зі змісту якої екзаменаційна комісія робить висновки про викладений матеріал і обрану тему роботи, а також оцінює структуру оповіді та досягнуті цілі під час досліджень. В описі вкажіть відомості в такому порядку:

1. Інформація про автора.
2. Загальні відомості про роботу: тема, бажані та досягнуті цілі, актуальність матеріалу на сьогодні, об’єкт дослідження, теоретичне та практичне значення.
3. Паспорт роботи: кількість сторінок основного тексту, додатків, позиції списку літератури.
4. Короткий зміст розділів.

Як пишеться така анотація? Приклад наведено нижче:

Анотація на дипломну роботу студента Красильникова О.К. на тему: «Аналіз ліквідності та платоспроможності балансу підприємства та їх шляхи підвищення»

Робота містить: 94 сторінки, 10 таблиць, 6 рисунків, список використаних джерел (45 позицій), 13 додатків.

Предмет дослідження — теоретичні та практичні проблеми аналізу ліквідності та платоспроможності підприємства.

Мета роботи полягає в розробленні науково-методологічних підходів і практичних рекомендацій щодо підвищення ліквідності та платоспроможності підприємства за допомогою розроблення конкретних рекомендацій.

За результатами дослідження запропоновано модель забезпечення необхідним приростом власного капіталу на основі аналізу коефіцієнтів, що являє собою цілеспрямовану послідовність операцій і функцій.

Отримані результати допоможуть поліпшити ліквідність, а також вибудувати грамотне ведення фінансів на підприємстві.

Необхідність короткої письмової характеристики для багатьох чарівників пера просто незрозуміла. Знецінення стислої тези часто призводить до того, що захопливий сюжет, цікаві думки і грамотне подання матеріалу не будуть оцінені читачами. Дотримуйтесь представлених інструкцій і швидко опануєте мистецтво складання анотацій.