Біографія Грибоєдова: творчість, особисте життя письменника

Дипломат, лінгвіст, драматург, історик, піаніст, композитор і поет — усе це можна сказати про Грибоєдова. Він значуща особистість в історії російської культури і літератури. Біографія Грибоєдова — синонім захопливої історії людини, якій судилося генерувати культурні смисли і формувати духовні напрямки життя російського суспільства XIX століття. Давайте докладніше дізнаємося про життя російського дипломата і поета.

Біографія Грибоєдова: дитинство і юність

Олександр Грибоєдов з’явився на світ у Москві в забезпеченій родині. Його батько дослужився до секунд-майора — молодшого штабного офіцера в Російській імператорській армії. Мати (Анастасія) також була Грибоєдовою до заручин. Її сім’я належала до смоленської гілки роду, більш шляхетної та багатої.

Олександр Сергійович Грибоєдов народився 1795 року. У родині був не єдиною дитиною:

• Брат Павло помер у дитинстві.
• Старша сестра Марія після заміжжя стала членом знаменитої сім’ї російських аристократів Дурново.

Сім’я, в якій ріс Олександр, достатком завдячує далекому предку Яну Гржибовському. У XVII столітті він виїхав із Польщі, щоб почати нове життя в Росії. Прізвище Грибоєдов походить від прізвища цього предка Олександра.

У родоводі письменника зустрінемо Федора Якимовича Грибоєдова — державного діяча, письменника, розрядного дяка. Він був одним із тих, хто ухвалив Соборне укладення 1649 року — звід правил, норм і законів царської Росії.

Олександр Грибоєдов у дитинстві виявляв неабиякі таланти. Зовсім юним виявляв посидючість і зосередженість, тому до 6-річного віку опанував три мови. Юнаком знав уже шість мов, дві з яких були мертвими. Хлопець ріс поліглотом: вільно розмовляв англійською, італійською, французькою, німецькою, а також розумів давньогрецьку мову та латину.

А.С. Грибоєдов навчався вдома. Його вихователем був Йоганн-Бернгард Петрозіліус — учений-енциклопедист. Домашнє навчання Олександра було настільки успішним, що про новий освітній рівень замислюватися не доводилося: восьмирічного хлопчика відправили в Московський університетський шляхетний пансіон.

Провчився Грибоєдов там три роки і 30 січня 1806 року вступив до Імператорського Московського університету на словесний факультет. Як зазначали його товариші, навчався юнак посередньо, тому й пробув там лише півтора року, але здобув вчений ступінь кандидата словесності. У 1808 році студент склав іспит. На той момент йому було всього 13 років.

Паралельно з навчанням Грибоєдов відвідував літературні заходи, на яких збиралися дворяни. Він ходив на заняття до професора Буле. Згодом саме цю людину Олександр називав головним університетським наставником. Лекції Буле пробудили в ньому інтерес до російської літератури.

Заняття з професором змусили Грибоєдова переглянути своє ставлення до Московського університету. Олександр відвідував заняття з 1810-го по 1811-й як вільний слухач. У період з 1811-го по 1812-й став студентом на самозабезпеченні, вступив на філософський факультет з етико-політичним ухилом.

Юнак регулярно відвідував заняття шанованих професорів, брав уроки латини, готувався до майбутніх іспитів на ступінь доктора прав. В Олександра це вийшло. Однак навчання в університеті він продовжив, але вже здобував знання в галузі математики та природничих наук.

Олександр Грибоєдов: творчий шлях

Хто такий Грибоєдов? Один із його талантів — письменництво. Олександр був поетом. З літературою познайомився в університеті. Прозаїк і драматург Юрій Тинянов зарахував Грибоєдова до «молодших архаїстів» — прихильників російської поезії XIX століття, в основі творчості яких був консерватизм.

Життя і творчість Грибоєдова насичені подіями. Розглянемо його головні роботи:

• Початок творчого шляху припав на час перебування Грибоєдова в університеті (1805 рік). З-під його пера виходить пародія на трагедію «Дмитро Донськой» — вірш «Дмитро Дрянськой».
• «Про кавалерійські резерви», де описав отриманий досвід секретарської роботи при посадовій особі, і «Лист редактору» в журналі «Вестник Европы» з’являються 1814 року.
• Написав комедію «Молоде подружжя» (1815) — пародію на всю французьку комедійну творчість, на якій тримався репертуар російських театрів.
• 1816 року вийшла стаття «Про розбір вільного перекладу «Ленори»» (співавтори молодого критика — Гнєдич і Жуковський).
• Чергова комедія під назвою «Студент» з’явилася 1817-го. Цього ж року спільно з Жандром написав «Удавану невірність» — комедію-переробку п’єси Ніколя Барта.
• Через деякий час виходить ще один драматичний твір Грибоєдова — «Своя сім’я, або Заміжня наречена». Співавтори — Шаховський і Хмельницький.

У творчій спадщині письменника виокремимо твори «Грузинська ніч», «1812 рік», «Родамист і Зенобія». Популярність дипломату і поліглоту принесла драма «Горе від розуму».

Ідея створення комедії у віршах спала на думку автору ще 1816 року, але створена була тільки 1824-го. Грибоєдов закінчив її, перебуваючи в Тифлісі.

Комедія «Горе від розуму» — справжній шедевр, який включають до шкільної програми. Яскраво виражений афористичний стиль автора простежувався в опублікованих раніше роботах. Наприклад, байронічний тон неприйняття зашкарублості сучасного суспільства, критика сучасників за їхнє негативне ставлення до інновацій і прогресу. Це основні риси, які проявилися в позиції Чацького.

Чим ще відзначився Грибоєдов? Біографія вказує, що Олександр виявляв таланти в музиці: грав на піаніно, написав кілька п’єс для фортепіано. Музиканти називають його роботи стрункими та лаконічними. Багато творів Грибоєдова загублені, але його вальс у мі мінорі дійшов до наших днів. Цю музичну композицію вважають першим російським вальсом.

Грибоєдов доклав руку до розвитку промисловості і торгівлі. У 1828 році завершив «Проєкт установи Російської закавказької компанії». Проєкт не схвалили, але інші роботи були втілені в реальність.

Олександр Грибоєдов: особисте життя, останні роки

Як жив Грибоєдов? Цікаві факти вказують на те, що Олександр Сергійович мав успіх у жінок. Про серйозні стосунки молодий чоловік не замислювався, поки не зустрів Ніну Чавчавадзе — княжну з Грузії. Дівчина виросла в аристократичній родині. Її батько був громадським діячем і поетом.

До їхньої зустрічі в Тифлісі (Тбілісі) Грибоєдов уже знав Ніну, але влітку 1828 року перед ним постала зовсім інша дівчина з добрим і чуйним поглядом, який підкорив поета.

Олександр називав обраницю Нінулею і майже одразу освідчився їй. Грибоєдов, фото якого свідчать про його рішучий і твердий характер, мав отримати дозвіл на весілля з Петербурга. Для цього він скористався зв’язками, пояснюючи своє рішення швидким від’їздом до Персії. Весілля відбулося 22 серпня 1828 року.

Олександр і Ніна прожили разом лише кілька тижнів, після чого поет вирушив до Персії. Від’їзд відбувся 9 грудня. Ніхто й не підозрював, що молоді більше не зустрінуться.

Коли помер Грибоєдов? Роки життя — 1795-1829 рр. Поет помер у віці 34 років далеко від Батьківщини та коханої. Після прибуття до Персії місія, в якій брав участь письменник, попрямувала до Тегерана, щоб постати перед Фетх Алі-шахом. Цей візит став фатальним у житті великого російського поета.

Як помер Грибоєдов? Його вбили 30 січня 1829 року. На посольство напав натовп релігійних фанатиків, який убив усіх, хто перебував у приміщенні, крім Івана Мальцова.

Дізнавшись про подію, перський шах відправив російському цареві багаті дари, деякі з яких можна побачити в музеях сучасної Росії. Грибоєдова поховали в червні 1829 року поруч із церквою Святого Давида. Про це місце Олександр говорив дружині. Ніна зберігала вірність чоловікові до кінця своїх днів, на могилі дружини встановила пам’ятник, на якому зображено заплакану жінку перед розп’яттям.

Поховання відбулося в околицях Тифліса на горі Мтацмінда. Тут поет проживав на початку 1820-х рр. Через 100 років на цьому місці місцева влада відкрила тбіліський пантеон — некрополь, де поховано відомих особистостей: письменників, науковців і артистів.

Письменник прожив дивовижне, але коротке життя. Він був різнобічною особистістю, його талантами можна тільки захоплюватися. Літературне обдарування Грибоєдова гідно оцінили В’яземський і Пушкін. Останній 1830 року відвідав могилу Грибоєдова.