Сім'я

Жамбил Жабаєв: біографія та творча спадщина письменника

Хто такий Жамбил Жабаєв? Це казахський акин і громадський діяч. Коли і де народився Жамбил Жабаєв? Достовірна інформація про народження поета відсутня. Згідно з сімейним переказом, Жабаєв з’явився на світ 28 лютого 1846 року біля річки Шу (нині Мойинкумський район). Таку інформацію до 175-річчя поета опублікував портал Gov.kz.

Пологи в його матері почалися несвоєчасно. Сталося це, коли жінка разом із сусідами і ріднею ховалася від бандитів біля підніжжя гори Джамбул. Новонароджену дитину нарекли ім’ям Джамбул на честь гори, яка допомогла родині сховатися. Таким було рішення батька. Казахський топонім звучить як ‘жамбил’. Тому в деяких російськомовних джерелах трапляється й інше написання імені найвидатнішого акина — Джамбул Джабаєв.

Із самого дитинства хлопчик був допитливим і непосидючим. Його часто можна було застати за прослуховуванням пісень чабанів і табунщиків. Від них майбутній поет дізнався чимало казок, легенд. Ще хлопчиком він почав вивчати мистецтво гри на домбрі. У цьому йому допомагав дядько, який віртуозно володів інструментом. Прагнення сина не знайшли підтримки в батька, але мати вірила в його успіх.

У 14 років юнак вирішив покинути дім і стати акином. Поет-імпровізатор-початківець співав під домбру речитативом (стиль толгау) тільки казахською мовою. Учитель Жабаєва — відомий акин Суюнбай Аронули.

Жамбил витратив 6 років на вивчення мистецтва імпровізації, а потім став виступати самостійно. Популярність до Жамбила прийшла на рубежі XIX-XX століть. Він виступав на багатьох айтисах (конкурси акинів) і нерідко перемагав.

У рік революції, 1917-го, Жамбилу виповнилося 70 років. За словами акина, який уже встиг відійти від справ, повалення царату стало причиною його нового творчого піднесення, що тривало понад 20 років. Під кінець життя доля завдала Жамбаєву сильного удару: 1943 року загинув Алгадай — його син. Він поліг смертю хоробрих під час визволення українського міста Синельникове.

«Вечерняя Астана» повідомляє, що акин помер 22 червня 1945 року. Великий діяч Казахстану не дожив до вікового ювілею всього 8 місяців. Будинок, у якому жив Жамбил, став музеєм, присвяченим його життю і творчості. Могила акина і його музей розташовуються в аулі Жамбил, що в Жамбилському районі Алматинської області. Околиці будинку великого поета прикрашає сад, який Жабаєв сам виростив.

У 1998 році поруч із мавзолеєм акина був похований Нургіса Тлендієв — казахський композитор, диригент, домбрист, педагог. Це було останньою волею Тлендієва.

Творчість

Багато шанувальників таланту Жабаєва цінують його за пісні, що викривають вади людей і світу. Дореволюційний репертуар народного поета дійшов до нашого часу завдяки записам, які були зроблені зі слів самого акина.

Чим відомий Жамбил Жабаєв? Він написав безліч відомих творів, серед яких:

  • «Сұранши батир»;
  • «Казка про ледаря»;
  • «Чорний указ»;
  • «Поема гнівного серця».

Жамбилу належать творіння в найрізноманітніших жанрах:

  • героїчний епос;
  • казки;
  • лірика;
  • сатира.

Причому в поезії Жабаєва головні герої — прості люди. Його персонажі виглядають живими і справжніми. Акин присвятив багато творів казахсько-російській дружбі, за яку ратував усією душею.

Радянський період творчості поета вирізняється оптимізмом, вірою в силу людського духу і глибокою любов’ю до країни. Серед найхарактерніших творів того етапу виділяються:

  • «Ленін і Сталін»;
  • «Моя батьківщина»;
  • «Гімн Жовтня».

У його творах були згадані практично всі представники радянської влади. Кожна пісня нагадує епос, у якому реальні історичні особистості поводяться як справжні герої та демонструють неабиякі здібності.

Пісні Жамбила прославляли СРСР, тому широко поширювалися. Сам акин був представлений в образі східного аксакала, який радий вітати новий лад. Твори Жабаєва допомогли йому стати найвідомішим і найшанованішим акином у РК. У 1938 році Жамбил став депутатом Верховної Ради Казахської РСР.

Коли почалася Друга світова війна, Жабаєв не полишив творчість і написав чимало пісень. «Ленинградцы, дети мои» — одна з найсильніших. У цьому зверненні натхненний акин закликає жителів блокадного міста триматися стійко та зберігати твердість.

У сучасному Казахстані шанують Жамбила Жабаєва. У 1996 році йому встановили пам’ятник в Алмати. Його відкриття було приурочено до 150-річного ювілею видатного акина. Крім того, пам’ятники видатному діячеві Казахстану розміщені в Єсиці, селі Сафонівка, Таразі, Києві, у Санкт-Петербурзі.

Жамбил Жабаєв залишив незгладимий слід у казахській культурі та історії країни. Його поезія досі залишається натхненням для багатьох людей, а його приклад боротьби за свободу став спадщиною майбутніх поколінь. Ми повинні пам’ятати і шанувати його творчість і подвиги, щоб зберегти і передати їх нашим нащадкам.