Синдром кишкової непрохідності відрізняється частковою або повною зупинкою просування вмісту по травному тракту.

Основою закупорки кишечника виступають як механічні перешкоди, так і порушення рухової активності кишечника.

Вирішальні фактори, які призводять до синдрому закупорки кишечника:

• попадання чужих предметів в сам кишечник і утворення своєрідної»пробки»;
• поворот кишечника;
• виникнення грижі;
• інфекційні захворювання;
• пухлинні процеси.

Схильні до розвитку патології собаки незалежно від породної схильності або віку. До групи ризику включені бездомні тварини, оскільки вони можуть приймати в їжу чужі предмети.

1. Появи хвилювання або апатії

Виникнення хвилювання або апатії у вихованця – привід ретельно подивитися за наявністю інших симптомів. На перших етапах розвитку закупорки кишечника, ознаки з’являються слабо.

Стан тварини різко погіршується з часом. Байдужість вимальовується відсутністю бажання бігати і висловлювати будь-яку активність.

У більшості випадків, відзначається тривожність і хвилювання пса. Тварина поскулює, повискує, а м’язи очеревини в даний момент напружені. Вихованець не дає можливість доторкатися господареві до живота і навіть гладити. Відчуття болю, можуть нагнітати поява у собаки агресії.

2. Запір

Один з клінічних ознак кишкової непрохідності – запор.

Насторожити власника собаки має відсутність стільця більше 24 годин якщо є наявність позивів до акту дефекації. Собака проситься на вулицю, але безрезультатно. Симптомом закупорки кишечника у собаки виступає порушення газовідведення.

Бездомні собаки, а дуже часто і домашні вихованці, вибирають на вулиці найрізноманітніші предмети. У тому числі камені і кістки. Попадання чужого предмета в травний тракт відбувається під час гри або ж коли тварина лають за неналежну поведінку.

При закупорці тонкого відділу кишечника, у собаки з’являється блювота. Перш відзначається розлад шлунку. У калових масах дуже часто є кров. Маси Кала набувають темний колір і баріться консистенцію. Потім, при закупорці, з’являється запор.

3. Відмова від корму або зниження апетиту

Порушення моторики кишечника при закупорці призводить до зменшення апетиту у собаки або ж до повної відмови від корму.

Основою виступають і болю в животі. Вони можуть мати найрізноманітнішу інтенсивність-від слабкої (відзначається під час пальпації господарем черевної стінки) до сильної (тварина неспокійне, не дає можливість торкатися до живота, витягує кінцівки в бажанні спростити страждання).

Відмова від корму супроводжується позивами до блювоти. Фахівці відзначають — чим ближче до шлунку з’явилася закупорка, тим частіше будуть відбуватися виверження шлункового вмісту. При закупорці нижніх відділів кишечника-область товстої кишки, блювотні позиви можуть бути відсутні, однак при цьому апетит у вихованця не виникає.

Довгий відмова від їжі і мляве стан собаки – привід негайно відвідати ветеринарну клініку. При закупорці кишечника, рахунок йде на годинник. Найчастіше основою кишкової непрохідності виступають чужі предмети. Дуже часто вони стають основою розриву кишечника. У клінічній ветеринарній практиці багато разів діагностувалися випадки кишкової непрохідності у собак великих порід, що з’їдали велику курку або качку зі столу. Лікування в даних випадках-проведення хірургічного невідкладного втручання.

4. Можливе збільшення показників температури

Збільшення температури тіла у тварини поряд з млявістю, відмовою від корму, запором і занепокоєнням вказує на розвиток 3-го, найскладнішого етапу кишкової непрохідності.

У літніх собак дуже часто діагностується вибіркова кишкова непрохідність, спровокована новоутвореннями в кишечнику, збільшенням розмірів передміхурової залози або пухлинами матки. Основою часткової закупорки кишечника виступає також дивертикул прямої кишки і гіподинамія.

Збільшення температури фіксується, в основному, після перших 24 годин від початку змін в стані собаки. Тварина відчуває сильні напади болю, а кишечник припиняє власну роботу. Відзначається збільшення живота і дуже швидко збільшується зневоднення організму на тлі блювоти.

Крім збільшення температури тіла, у пса порушується процес виведення сечі, відзначається порушення дихання і тахікардія.

Поставити точний діагноз може виключно професійний ветеринар. Спеціаліст проводить огляд пацієнта, збирає анамнез, відзначаючи наявність або відсутність симптомів розриву кишечника, сепсису і перитоніту.

На тлі закупорки кишечника, в організмі тварини дуже швидко збільшуються ознаки інтоксикації токсинами.

Відсутність своєчасної допомоги призводить до порушення роботи всіх систем організму. Дуже часто, пізніше звернення до ветеринара, завершується для собаки смертельним результатом.

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.