Процеси запального характеру, здатні протікати в організмі вихованців проживають в будинку, також, як і у людей. В ході запалення, з’являються цілі вогнища і гнійники. Одним з найбільш болючих видів запалення вважається абсцес.

Виникнення гнійного вогнища ураження може локалізуватися в одній з частин тіла вихованця. При відсутності раннього лікування, абсцес здатний збільшуватися до дійсно дуже великих розмірів, доставляючи тварині не тільки дискомфорт, але і біль.

Потрібно розуміти, які фактори здатні спричинити за собою розвиток абсцесу, які різновиди ураження існують і в яких варіантах важливо негайно звернутися до ветеринарної клініки до професіонала. В іншому випадку, є ризик розвитку значних складнощів.

Фактори, що провокують процес запалення

Абсцес у собаки, собою являє патологічний процес, що відрізняється утворенням в підшкірній клітковині порожнини з гноєм. Усередині абсцесу, локалізується своєрідна порожнину, утворена з сполучно-тканинних структур. Власне там під дією патогенної бактеріальної мікрофлори за участю некротизованих ділянок тканин, розвивається запалення. Це і є головна причина різкого збільшення гнійника в обсязі і постійного інфікування.

Розташовуватися гнійник може в будь-яких місцях на тілі тварини. Навіть на слизових оболонках. Залежно від розташування абсцесу, глибина його може бути різною. Так, гнійні порожнини, що знаходяться у верхніх шарах дерми, є поверхневими. Абсцеси, що локалізуються у внутрішніх органах або ж під покривом шкіри – називаються глибинними ураженнями.

Виникнути абсцес може в області шиї, на тлі укусу токсичного комахи або ж після уколу. Рідше діагностуються абсцеси у собак в області молочних залоз або спини.

Одним з найбільш небезпечних, вважається абсцес в області параанальних залоз. Вирішальним фактором, що провокує розвиток абсцесу на цій ділянці, вважається порушення гігієни самої собакою. Так, тварини у віці або ж з ожирінням, не можуть в потрібній мірі доглядати за собою. Відбувається занесення інфекції при навіть самих несуттєвих пошкодженнях в області параанальних залоз, наприклад при застійних явищах і запорах.

Небезпека подібного гнійного освіти, полягає в тому, що своєрідний зібрався секрет околоанальних залоз, не може виходити назовні. Відбувається накопичення секрету до того моменту, поки тканинні структури залози, що утворюють порожнину, не лопаються.

Супроводжується патологічний процес сильними непритяненими відчуттями і утворенням свища. Для того щоб уникнути інфікування глибоких тканин в області ректального отвору, потрібно негайно відвезти собаку до ветеринара.

Виникнення абсцесу спровоковано порушенням цілісності шкіри. У поверхню рани проникає патогенна бактеріальна мікрофлора, швидко розвивається і провокує процес запалення. Абсцес може з’явитися у собаки після уколу.

Потрапляючи під покриви шкіри, патогени викликають відповідну реакцію на проникнення з боку імунної системи. Патогенні мікроорганізми, що потрапили в рану, атакуються імунними клітинами – макрофагами. Власне макрофаги провокують загибель чужорідних мікроорганізмів. Загиблі мікроби залишаються на місці, починають розкладатися і з’являється нагноєння.

В результаті того, що процеси регенерації спрацьовують швидко, ранова поверхня затягується, закриваючи вихід гнійного вмісту. Утворюється своєрідний мішок, який в собі містить некротизовані тканини і загиблих патогенів.

Накопичення гною в порожнині абсцесу, відбувається до того моменту, поки утворила «мішок» сполучна тканина не припинить розтягуватися. У ветеринарії описані випадки, коли абсцес досягав розмірів кулака дорослої людини.

Далі відбувається розрив тканин, надзвичайно болючий і несе небезпеку для собаки. Дуже часто, абсцеси локалізуються у собак в області лап, так як кінцівки контактують з гострими предметами.

Є кілька факторів, здатних дати поштовх до утворення абсцесу. Основними вважаються:

• шкірні ушкодження, вчасно не оброблені розчинами на основі антисептиків;
• своєчасні втручання з недотриманням норм санітарії (частинки чужорідних матеріалів або предметів, залишених в рані);
• відсутність нормально гігієни тварини;
• падіння захисних сил організму;
• вік тварини-старі собаки частіше страждають від процесів запалення, що пов’язано перш за все з ослабленням імунітету;
• паразитарні інвазії-провокують глибокі абсцеси (паразитарні мікроорганізми потрапляють в системний кровотік і звідти розносяться по всьому організму, гинуть і схильні до процесу гниття, викликаючи розвитку інфекційного вогнища і утворення абсцесу.

Необхідно звернути свою увагу! Причин, що провокують розвиток абсцесу у домашнього вихованця багато. Але в основі освіти мішка з гнійним вмістом під шкірою, лежить відсутність гігієни або ж порушення її норм.

не потрібно випускати з виду навіть невеликі з першого погляду пошкодження шкіри і вчасно обробляти рани розчинами на основі антисептиків.

Відмінні ознаки патології

Ознаки розвитку абсцесу у тварини конкретно залежать від ступеня протікання процесу запалення. Є кілька типів абсцесів, що характеризуються певними симптомами. Так, у собаки може розвинутися Гарячий абсцес, що формується дуже швидко і холодний, що розвивається не дуже дуже швидко і не відрізняється збільшенням температури і іншими вираженими ознаками.

Холодний абсцес діагностують, в основному, після його різкого розриву і закінчення гнійного ексудату з порожнини. Такий вид абсцесу є більш небезпечним, так як утворюючись тривало, завдає невиправної шкоди імунній системі.

Характерними ознаками гарячого абсцесу у собак вважаються:

• Відчуття болю в місці ураження і гіперемія-частіше діагностується при розвитку абсцесу на лапі у собаки. Уражена кінцівка гаряча на дотик, а при спробах доторкнуться до припухлості, тварина може чинити агресію, по причину хворобливих почуттів. Жар і біль з’являються на тлі різкої активізації захисних сил організму і посиленим кровотоком.
• Прояви лихоманки . В процесі активної боротьби організму з проникли в нього патогенними бактеріальними мікроорганізмами, з’являється відповідна реакція головного мозку. Збільшення температури і гарячкові стану, з’являються млявістю тварини, відсутністю активності і відмовою від корму.
• Пригнічений стан тварини. Відмова від виходу на прогулянку дуже часто пов’язаний з болем, яку відчуває вихованець в період руху. Тривалі форми гнійного запалення призводять до поширення інфекції з потоком крові на поруч розміщені тканинні структури. Вони також залучаються до процесу запалення. На тілі вихованця можуть виявлятися маленькі виразки, що доставляють дискомфорт і біль собаці при здійсненні рухів.
• Проблеми з актом дефекації і відсутність можливості нормально сидіти. Відмітна ознака абсцесу параанальной залози. В області ректального проходу у собаки чітко візуалізується запалення. Під час акту дефекації, тварина відчуває біль, а ще утворюється шишка багряного відтінку. Завдяки цьому, абсцес параанальної залози у собаки, дуже часто приймають за розвинувся геморой.

У собак з довгою і насичений шерстю, виявити з’явився абсцес не завжди можливо без педантичного огляду. Якщо тварина мляве, відмовляється від корму і багато п’є води, не бажає йти на вулицю і дивно реагує на дотики, необхідно уважно переглянути тіло улюбленця. Велику увагу необхідно приділяти голові, шиї і лапах (особливо заднім). На шиї абсцес по тактильним відчуттям нагадує гаряче ущільнення або шишку.

Діагностика та принципи терапії абсцесів

Жодне лікування захворювання в умовах ветеринарної клініки не проводитися без діагностичних заходів. Діагностика потрібна не тільки для доказу патологічного процесу, але і для диференціації.

Важливо прибрати факт наявності грижі, підшкірного крововиливу (гематоми) або ж пухлинного процесу. Для цього призначаються ряд лабораторних та інструментальних досліджень. Перед тим як лікувати абсцес, проводитися:

• ретельний збір анамнезу;
• фізикальний огляд, який в себе включає пальпацію;
• оцінка зміни показників температури в області запалення і розташованих поруч тканинних структур;
• взяття проб ексудату з порожнини і проведення подальшого бактеріального посіву;
• магнітно-резонансна томографія і діагностика за допомогою ультразвуку (потрібні при підозрі на розвиток внутрішніх глибоких абсцесів).

Можна абсцес лікувати в домашніх умовах, але виключно на перших кроках розвитку патологічного процесу, що протікає без складнощів. При появі нижчевикладених симптомів, домашнє лікування припиняють і звертаються до ветеринарної лікарні за професійною допомогою:

• нагноєння в області локалізації абсцесу, що відрізняється зміною відтінку тканин і появою неприємного смердючого запаху;
• сильні відчуття болю у вихованця, що супроводжуються виттям і постійним вилизуванням в місці розташування абсцесу;
• тривало не проходить запалення при активній терапії більше 5 днів.

Не варто затягувати з візитом до ветеринара і при утворенні абсцесу в області зорових органів, вух і в районі параанальних залоз у собак.

Після постановки точного діагнозу, доктор розробляє план лікування. Терапія абсцесів в себе включає наступні загальні пункти:

• Проведення знезараження місця ураження-застосовуються антисептичні розчини, наприклад Хлоргесидин, перекис або Мірамістин. Використовують і спиртові настої лікарських рослин-календули, ромашки аптечної і деревію. Настій застосовують для компресу, що накладається на 20 хвилин. Проводити накладення компресів потрібно кілька разів на день, запобігаючи можливість собаки розлизати або розчесати ділянку пошкодження.
• Розтин абсцесу у собаки. Проводитися при великих нагноєння і з’явилися порожнинах з гноєм. Хірургічна маніпуляція виконується під тутешнім знеболенням. Вихованця фіксують, знеболюють місце ураження і розкривають порожнину з гноєм. Далі миють мішечок за допомогою антисептичних розчинів і вносять антибіотики для усунення повторного нагноєння.
• Призначення протимікробних засобів великого спектру дії. Після розтину абсцесу, доктор обов’язково призначає курс антибіотиків. Це дасть можливість не допустити інфікування тканин і зупинити можливі запальні процеси в організмі на тлі з’явився абсцесу.
• Препарати знеболювання. При великих площах ураження тканин і хворобливих відчуттях, пацієнтам призначаються засоби для знеболювання. В основному, це внутрішньом’язові ін’єкції диклофенаку або Анальгіну.
• Імунна підтримка організму. Призначаються імуномодулюючі препарати, наприклад Катозал, Вітазал або Гамавіт. Вони потрібно для стабілізації імунних сил організму і їх активізації.

Невчасно розпочате лікування абсцесу, призводить до серйозних ускладнень, що загрожують не тільки здоров’ю, але і подальшому життю тварини.

Найнебезпечнішим ускладненням, вважається сепсис або інфікування крові. Якщо абсцес локалізується в області голови або шиї, є ризик занесення інфекції в головний мозок, з подальшим розвитком менінгоенцефаліту.

Небезпечні і абсцеси, що розміщуються глибоко на внутрішніх органах або ж під слизовими оболонками. Протягом певного часу якщо Лікування Немає, відбувається розрив мішка з гноєм і відбувається вилив патологічного ексудату в тулуб, що небезпечно розвитком гострого перитоніту.

Профілактичні заходи

Абсцес у домашніх чотириногих, особливо бувають на вулиці, діагностується часто. Фактично у 50% собак, хоча б раз утворювався абсцес. для того щоб не допустити розвиток абсцесу або зменшити небезпеку виникнення патології, важливо дотримуватися кількох важливих пунктів.

Для початку, необхідно систематично проводити огляд тіла власного улюбленця після кожної прогулянки. Особливо увагу приділяють подушечкам лап. Будь-яке пошкодження без відповідної антисептичної обробки, здатне спровокувати розвиток абсцесу.

Тварина повинна добре харчуватися. Хороша робота імунітету-запорука міцного здоров’я вихованця. Потрібно пам’ятати і про вітамінно-мінеральних комплексах. З метою попередження, їх потрібно давати тварині цілими курсами в весняний і осінній періоди.

Будь-які, навіть не значні з першого погляду поразки, слід в обов’язковому порядку обробляти спеціалізованими розчинами на основі антисептиків. При появі відмінних ознак розвитку абсцесу на шкірі, не варто затягувати з візитом до лікаря. Тим більше тоді, коли володар боїться проводити обробку ран самостійно. У ветеринарній клініці тварині нададуть кваліфіковану допомогу і розроблять персональний план лікування.

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.