Останніми роками багато говориться про те, що ми повинні робити щось для планети і про необхідність впровадження більш різноманітних і просунутих форм діяльності для захисту навколишнього середовища. Тому не дивно, що все більше і більше з нас надають великого значення не тільки екологічному способу життя, але й екологічним подорожам. Туризм, як і інші сфери, в останні роки зазнає значної трансформації і на зміну його масовим формам поступово приходять більш свідомі та екологічні форми відпочинку. Однією з таких є екотуризм, який вже давно став не просто модним трендом, а необхідністю, до якої повинен прагнути кожен.

— ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ —

LESS WASTE CZYLI JAK PODRÓŻNIK MOŻE BYĆ BARDZIEJ EKOLOGICZNY >

Що таке екотуризм?

Екотуризм, також відомий як зелений або щадний туризм, є протилежністю масовому туризму, розвиток якого нерозривно пов’язаний зі зростанням забруднення води, повітря та землі. Зазвичай під цим терміном розуміють туристичний рух, головною метою якого є турбота про сталий і збалансований розвиток туристичних ресурсів та активів. По суті, вся ідея базується на інтеграції туристичної діяльності з цілями охорони природи, соціально-економічного життя, формування нового ставлення та поведінки серед туристів і організаторів туризму, і, нарешті, на використанні соціально-економічного потенціалу території. Екотуризм може зробити значний внесок у розвиток тих регіонів, капіталом яких є природа, привабливі ландшафти та культурна спадщина. Все це завдяки тому, що він пов’язаний із супутніми йому формами господарювання — переробкою сільськогосподарської продукції, народними промислами, сільським господарством, ремеслами, а також іншими формами туризму, які адаптовані до умов регіону — агротуризмом, активним, спадщиною, кулінарним, оздоровчим та спа-туризмом. Варто зазначити, що перевагою цього виду туризму є не лише контакт з природою, а й можливість відкрити для себе культуру та традиції певного регіону або познайомитися з місцевою кухнею, створеною на основі екологічних продуктів.

Визначення екотуризму

Багато дослідників підкреслюють, що поява екотуризму є своєрідною відповіддю на прогресуючу деградацію довкілля, до якої значною мірою спричинився масовий туризм. Ця ідея знайшла сприятливий ґрунт, і настав період розгляду концепції сталого розвитку, яка згодом стала ядром думок, пов’язаних зі сталим туризмом. Ще в 1965 році мексиканський еколог Ніколас Хетцер визначив чотири основні принципи, яким повинен відповідати екотуризм. Це

• мінімальний вплив на природне середовище
• мінімальний вплив і максимальна повага до місцевої культури
• максимальний прибуток для місцевої культури
• максимальне задоволення дозвілля туристів

За словами Домініки Заремби, авторки першої книги про екотуризм на польському ринку, екотуризм лежить в основі концепції сталого туризму. Він є формою екологічно дружніх подорожей, оскільки зазвичай обмежується територіями з найвищою природною та ландшафтною цінністю, безпосередньо сприяє захисту природного та культурного середовища цих регіонів, а його учасниками є люди з високою екологічною свідомістю та чутливістю до природи. Заремба виділяє три ключові характеристики екотуризму, які є характерними для нього і відрізняють його від інших форм подорожей:

• екотуризм є формою активного та поглибленого відвідування територій з видатними природними та культурними цінностями
• екотуризм захищає гармонію природних екосистем та культурну самобутність місцевих громад
• екотуризм є джерелом фінансування для ефективного захисту цінностей природної та культурної спадщини і приносить реальні економічні та соціальні вигоди місцевому населенню.

Виникнення екотуризму

Початок розвитку екотуризму можна віднести до 1970-х років, коли в Канаді, Мексиці та США на перший план вийшли пацифістські та про-екологічні рухи, які проголосили свою опозицію хижацькому господарюванню людини та агресивній політиці. Водночас своєрідна екологічна революція супроводжувалася зростанням свідомого ставлення до Землі та поваги до інших культур. У такому кліматі з’являлося все більше нових ідей, спрямованих на реалізацію свідомих рішень, зміну та критику образу досі хижацької економіки та егоцентричного ставлення людини — також і в галузі туризму. Новий погляд на багато сфер і поступове формування екологічної свідомості в той час багато в чому пов’язане з розвитком тенденції «глибинної екології». Її основи були закладені норвезьким філософом, професором Арне Нессом, який у 1970 році пішов у відставку з Університету Осло, щоб стати активним учасником екологічного руху. Ідеї Несса стали внеском у розвиток нової філософської течії — екофілософії, яку створив польський професор Генрик Сколимовський.

Діяльність у сфері екотуризму

Екотуризм робить особливий акцент на наступних видах діяльності:

• розвиток туристичної діяльності, що передбачає безпосередній контакт туриста з природою на відкритих і незайманих територіях (в тому числі природоохоронних), що дозволяє не тільки пізнавати і милуватися багатствами природи, а й насолоджуватися красою природного ландшафту і відпочивати в тиші і спокої
• з місцевою громадою, що дає можливість познайомитися з її традиційним побутом, культурою та регіональною кухнею, а також налагодити прямі міжособистісні контакти
• адаптація обсягів туристичного руху до можливостей туристичного поглинання, з наданням переваги малому розвитку — як з точки зору груп учасників, так і з точки зору туристичних об’єктів та обладнання
• активізація соціально-економічної діяльності на територіях Natura 2000 та навколо них, шляхом визначення видів діяльності, пов’язаних зі створенням послуг для різних видів діяльності в рамках екотуризму в цілому.

Попит на екотуризм

Оскільки туризм тісно пов’язаний з навколишнім природним середовищем і залежить від його якості та стану, він повинен особливо гнучко реагувати на всілякі зміни у свідомості та потребах сучасних людей. Численні публікації Ради Європи, присвячені туристичній галузі, свідчать про те, що за останні роки відбувся прорив у ставленні та менталітеті сучасних туристів, чия екологічна свідомість значно зросла. Мандрівники не лише висувають особливі вимоги до якості послуг, але й очікують на природну привабливість і незабруднене навколишнє середовище в запланованому місці відпочинку.

Це підтверджується спостереженнями Всесвітньої туристичної організації, згідно з якими з розвитком туризму у світі зростає диверсифікація туристичних продуктів, а також попит на ті форми туризму, які спрямовані на збереження природних об’єктів. Все більше туристів, особливо тих, що живуть у великих містах та агломераціях, обирають відпочинок у тихих, спокійних місцях, віддалених від модних і багатолюдних туристичних курортів. Відвідувачі прагнуть дізнатися про нові культури і місцеві традиції, відпочити на природі, бути активними і, нарешті, скуштувати місцеву кухню.

— ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ —

WĘDRÓWKI Z PTAKAMI — ŚMIESZKA NA KASZUBACH >

DZIKIE TRÓJMIASTO, CZYLI DLACZEGO POWRÓT Z PRACY POTRAFI ZAJĄĆ CZASEM PONAD 2-3 GODZINY >

ZWIERZĘTA W GÓRACH: CZY ZNASZ ZWIERZĘTA TATRZAŃSKIEGO PARKU NARODOWEGO? >

CZYM JEST TURYSTYKA ZRÓWNOWAŻONA I JAKIE SĄ JEJ ZASADY? >

Екотуризм, або зелені маршрути

Пропагуючи проекологічні погляди, наявність зелених шляхів, вздовж яких розвивається екотуризм, може зробити значний внесок у захист природного довкілля — вони підвищують екологічну свідомість як самих туристів, так і місцевих жителів. Крім того, подорожі стежками природної та культурної спадщини — це досвід пізнавального, екотуристичного та етнотуристичного характеру, який дає змогу ширше ознайомитися з природними, культурними, етнічними та соціально-економічними особливостями регіону. В рамках окремих зелених шляхів туристичні агенції та місцеві партнери (серед яких НУО, школи та агротуристичні господарства) залучені до підготовки та маркетингу різноманітних туристичних пропозицій для індивідуальних туристів або організованих груп з різних ринкових зон на місцевому ринку. Сюди входять такі ініціативи, як майстер-класи народних майстрів, зелені школи, активні та екскурсійні пропозиції в регіоні, а також національні або міжнародні велосипедні або піші походи вздовж всієї зеленої зони або окремих її ділянок. Виробництво і продаж продуктів екотуризму також має велике значення, оскільки дозволяє використовувати потенціал місцевих громад, надаючи їм підтримку і джерело засобів до існування. Зазвичай вони створюються на основі місцевих ресурсів — туристичних послуг, місцевих продуктів та їхньої сировини.

Екотуризм у Польщі

З роками екотуризм стає все більш популярним не тільки у світі, але й у Польщі. Його попередником у нашій країні є Європейський центр органічного сільського господарства і туризму, який також є ініціатором поширення ідеї туризму на органічних фермах. Хоча термін екотуризм є відносно новим, ідея зелених подорожей практикується в Польщі вже багато років. У минулому екотуризм здебільшого базувався на організації гірських походів та лижних подорожей до місць, розташованих далеко від міської метушні — близько до дикої природи та корінних мешканців. Ще десяток років тому центральним елементом національного та глобального екотуризму був контакт з природою, знайомство з місцевою історією та перебування з місцевими жителями. Форми подорожей, дозвілля та основна ідея того часу відповідали тому, що ми розуміємо під терміном «екотуризм» сьогодні. Сьогодні всі форми екотуризму, доступні в Польщі, завойовують все більше і більше прихильників. Це пов’язано з тим, що вони не тільки дозволяють відпочивати в спокійній обстановці, в оточенні природи, але й роблять реальний внесок у захист природного середовища нашої країни. Екотуризм, який все частіше просувають фермерські господарства, розташовані в сільській місцевості та віддалених районах, в кінцевому підсумку є джерелом задоволення і користі для здоров’я. Недарма концепція екотуризму асоціюється з просуванням здорового способу життя, а також зі здоров’ям людей.

Авторська стаття

Вона живе активним життям і обожнює відпочинок на природі майже у всіх його проявах. Їй подобаються Бескиди, стрибки з парашутом, довгі закордонні велоподорожі та все, що пов’язано з відкриттям невідомого. У той же час вона дуже організована людина, яка любить бути добре підготовленою до будь-якого виклику, саме тому вона пише путівники 🙂