Патологічні процеси в організмі, а тим більше в області ендокринної системи, погано позначаються на загальному стані здоров’я не тільки людей, а й собак. Найбільш вивченим і часто діагностуються захворюванням ендокринної системи у собак, вважається цукровий діабет. Патологічний процес з’являється в результаті нестачі гормонального речовини-інсуліну. Цей гормон, що має протеїнову природу, виникає в нестандартних бета-клітинах островів Лангерганса в підшлунковій залозі.

Має пріоритетне значення в обмінних процесах, важливим з яких вважається регуляція вуглеводного обміну, а зокрема – розщеплення глюкози. При нестачі інсуліну, рівень глюкози в кров’яному руслі сильно збільшується, що призводить до великих порушень метаболічних процесів. Відбувається порушення не тільки в вуглеводному, але також протеїновому, мінеральному і жировому обміні.

Причин розвитку цукрового діабету у собак, досить, але фахівці виділяють кілька вирішальних факторів.

Фактор №1-ожиріння

Ожиріння у собаки, призводить не тільки до захворювань суглобів завдяки дуже високого навантаження. Страждають від надмірної ваги серцево-судинна і дихальна система. Але практично ніхто не замислюється, що надмірна вага здатний спровокувати розвиток небезпечної ендокринної патології – цукрового діабету. Стосується це як людей, так і їх вихованців проживають в будинку. Доведено, що ризику розвитку ендокринних хвороб, а зокрема, цукрового діабету, схильні більше 80% собак, які страждають від ожиріння. Існує міцний зв’язок в обмінних процесах між відкладеннями жиру і відсутністю можливості у організму нормально налаштовувати рівень цукру в кров’яному руслі.

На основі наукових спостережень, було виявлено, що механізм розвитку цукрового діабету безпосередньо пов’язаний з гормональними речовинами, що виробляються клітинами підшлункової залози. При надходженні їжі в шлунок, починають активізуватися нестандартні рецептори інкретинів, що підвищують рівень вироблення інсуліну. У звичайному стані цей процес підтримується на достатньому рівні. Після їжі рівень глюкози відновлюється. Якщо є наявність мутаційних змін в місці розташування кодування рецепторів інкретинів, небезпеки розвитку часто діагностується ендокринної патології, підвищуються.

Фактор № 2-захворювання ендокринної системи

Фактор другий, що провокує розвиток цукрового діабету у собак-ендокринні патології. Спровоковані вони бувають самими різними захворюваннями і патологічними процесами. Виділяють ряд наступних причин розвитку захворювань ендокринної системи, що тягнуть за собою в подальшому, початок цукрового діабету:

• вірусні та бактеріальні ураження організму;
• пухлинні процеси в області залоз, як доброякісного, так і злоякісного характеру;
• генетична спадковість;
• хронічні патології у внутрішніх органах;
• перенесені своєчасні втручання;
• застосування конкретних лікарських речовин.

Проблеми в ендокринній системі можуть вимальовується зниженням, підвищенням або ж повним відсутністю вироблення гормональних речовин. У будь-яких ситуаціях, порушена нормальна робота ендокринної сфери, призводить до проблем в обмінних процесах. Так, при ураженні щитовидки, з’являються гіпертиреози у собак, а порушення роботи підшлункової залози – прямий шлях до цукрового діабету.

У ветеринарній клінічній практиці, також як і в людській медицині, цукровий діабет поділяють на 2 типи. Перший тип діабету-інсулінозалежний. Тварина з цукровим діабетом 1-го типу має отримувати інсулінозамісну терапію до самої смерті.

Друга форма цукрового діабету — не інсулінозалежна. При вчасно встановленому діагнозі і адекватно призначеної терапії, вийти уникнути інсулінотерапії.

Характерна риса цукрового діабету, що відноситься до 1 – го типу-загибель більшої частини клітин підшлункової залози, що продукують інсулін. Основою некрозу тканин підшлункової, можу стати аутоімунні процеси і вірусні інфекції. Це призводить до часткового або повного припинення вироблення інсуліну.

Друга форма цукрового діабету-більш м’яка і не вимагає термінового проведення інсулінотерапії. При цьому типі захворювання, підшлункова залоза продукує інсулін і часом в потрібній кількості, але клітинні рецептори втрачають чутливість до нього, що призводить до відсутності необхідного впливу. Дуже часто цукровий діабет другого типу передається генетично серед собак і діагностується вже в зрілому віці, на відміну від цукрового діабету першого типу, до якого схильні навіть невеликі цуценята.

Фактор № 3 — терапія стероїдами

Третій фактор, дуже часто стає основою розвитку цукрового діабету у собак-терапія стероїдними гормонами. Ендокринне захворювання, що має назву стероїдний цукровий діабет, розвивається не тільки через надходження в організм гормонів. Хвороба здатна розвиватися і в результаті внутрішніх порушень процесів обміну, а ще при дуже високій виробленні корою надниркових залоз гормональних речовин. Першими ознаками збільшення рівня цукру в крові в даному випадку, також як і в інших випадках розвитку цукрового діабету, стають:

або дуже висока спрага;
• сильна млявість і швидка стомлюваність тварини;
• рясні і постійні сечовипускання на тлі дуже високої спраги;
• наступ зневоднення;
• зміна апетиту в бік збільшення.

При постановці точного діагнозу варто мати на увазі лабораторні дані, оцінку аналізів крові і сечі на рівень вмісту стероїдних гормонів.

Спровокувати розвиток цукрового стероїдного діабету, здатні внутрішні захворювання, наприклад, синдром Іценко-Кушинга, що з’являється при різкому підвищенні рівня гормону АКТГ, що продукується гіпофізом. Зростає рівень в крові кортикоїдів, що зі свого боку порушує роботу підшлункової залози. Серед внутрішніх патологій, що провокують розвиток стероїдного цукрового діабету, виділяють нові утворення в надниркових залозах. Це може бути доброякісні пухлини, наприклад — альдостерома, кортикоестрома, андростерома, кортикостерома.

Крім внутрішніх патологій, спровокувати проблеми в ендокринній системі і привести до цукрового діабету, здатні ліки на основі гормонів, що провокують гальмування секреції інсуліну. Це можуть бути як глюкокортикоїди (використовувані при сильних алергіях у вихованців), діуретики тіазидного типу і гормональні препарати для припинення тічки.

В основному, застосування гормональних речовин потрібно при аутоімунних захворюваннях, дуже високому артеріальному тиску і недостатності нирок. Завдяки цьому, будь-яке лікування повинен призначати і контролювати професійний ветеринарний фахівець.

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.