Згідно з даними статистиками, близько 72% домашніх кішок стають носіями умовно-патогенних мікроорганізмів – мікоплазм.

В організмі тварини може перебувати кілька штамів, які не будуть викликати вираженої клінічної картини і пригнічувати роботу внутрішніх систем.

Однак є кілька видів мікоплазм, діагностованих серед представників домашніх кішок, які в 98% випадків провокують розвиток відмінних симптомів. Це збудники Mycoplasma gateae і Mycoplasma felis .

Мікоплазми відносяться до окремого класу одноклітинних бактерій, але на відміну від інших патогенів, у них відсутня клітинна стінка.

Мікоплазми не можна віднести до вірусів, але є у них одна загальна характеристика – здатність паразитувати в організмі, перебуваючи тільки в клітинах господаря.

Мікоплазмоз може протікати в легкій і важкій формі. При легкому перебігу патологічного процесу, спровокованого одноклітинними мікроорганізмами, симптоми зникають самостійно і особливого лікування для кішки не буде потрібно.

Порушення в роботі імунної системи, харчування незбалансоване, переохолодження або наявність хронічних процесів запалення, посилює перебіг мікоплазмозу, провокуючи важку форму патології. Відрізняється ускладнення приєднанням вторинної (секундарної) мікрофлори. Грибки і бактерії іншого виду починають активно плодитися на пошкоджених мікоплазмою поверхнях слизових оболонок.

Відсутність терапії цієї форми захворювання, провокує розвиток генералізованого мікоплазмозу.

При інфікуванні кішки мікоплазмозом, у неї з’являються такі симптоми.

1. Почервоніння слизових очей

Як і інші патогени, мікоплазми в процесі власної діяльності продукують пристойну кількість отруйних речовин. Токсини провокують ураження клітинних структур епітелію в найрізноманітніших органах. Мікоплазми вражають респіраторний тракт, сечовидільну і статеву систему. Однак найчастіше знаходиться мікоплазмоз в сполучній оболонці очей, провокуючи розвиток запалення (кон’юнктивіту).

Почервоніння слизових очей у кішки при інфікуванні мікоплазмозом відбувається вже через пару діб після прямого контакту з подразником захворювання. У ветеринарній практиці відзначаються випадки, коли після контакту з інфекцією, початкові ознаки порушень у кішки з’являлися на 5-7 днів.

Відзначається не тільки гіперемія, а й виділення серозної жовтуватою рідини. Одночасно з кон’юнктивітом у кішки на тлі мікоплазмозу збільшується температура тіла, відзначається слабкість тварини, порушення апетиту. Можливий кашель і чхання.

2. Виділення з очей

На тлі ураження тканин кон’юнктивальної оболонки мікоплазмами, у кішки відзначається виділення слизового секрету з очей. На перших кроках розвитку патологічного процесу запалення, з’являється посилене сльозотеча.

Згодом, у хворої тварини відзначаються:

• блефароспазм-мимовільне стійке змикання повік;
• набряклими явищами і червоністю в області кон’юнктиви ока;
• виділення серозного ексудату.

Приєднання бактеріальної мікрофлори провокує появу гнійних витікань з очей і серйозне ускладнення напрямки головного захворювання.

Необхідно відзначити, що основою розвитку кон’юнктивіту і виділень з очей стає не мікоплазмоз, а хламідіоз або герпесвірус. Мікоплазменна хвороба активізується на тлі таких хвороб і вимальовується властивою симптоматикою.

3. Носові виділення

Рясні виділення з носових ходів, напади кашлю, чхання і закладеність носа – одні з яскравих симптомів мікоплазмозу у кішки. Поразка респіраторного тракту вказує на розвиток важкої форми мікоплазмозу. Крім виділень з носа у вихованця при відсутності раннього лікування, з’являються інші порушення в роботі системи дихання – фарингіти, ларингіти, бронхіти і пневмонії.

Завдяки розвитку генералізованої інфекції , спровокованої M. gatae і M. felis, підвищуються небезпеки розвитку поліартритів, підшкірних абсцесів і порушень в роботі сечостатевої системи.

4. Інфекційні ураження сечовидільної та статевої систем

Проблеми в сечовидільної та статевої системи у кішок, можуть бути спровоковані микоплазменной інфекцією. Зрозуміти, що стало основою розвитку процесів запалення в сечовому міхурі, уретрі або передміхуровій залозі самців, важко без правильної лабораторної діагностики. Інфекційні ураження сечостатевої системи у кішок мікоплазмозом відрізняються появою свербежу і неприємних почуттів при сечовипусканні (хвилювання тварини при поході в лоток), а ще рядом інших симптомів.

Провокуючим аргументом виступає микоплазменная хвороба, що порушує цілісність клітинних структур епітелію органів знаходяться всередині. Ослаблення імунітету і активація умовно-патогенної і патогенної мікрофлори, призводить до розвитку підшкірних абсцесів, запалення передміхурової залози у самців. У самок ускладнений мікоплазмоз провокує викидні і народження мертвих кошенят.

Відсутність лікування мікоплазмозу може завершитися розвитком фіброзно-виразкових поліартритів і нефритів. Порушення рухової активності вимальовується болем в суглобах і кульгавістю відразу на кілька лап. Запальні процеси при мікоплазмозі в пасті у кішки, можуть завершитися втратою зубів.

Важливо господареві тварини при появі відмінних симптомів інфекції, звертатися за допомогою до ветеринарної клініки. Підставою для звернення до професіонала вважаються:

• збільшення температури тіла у улюбленця;
• слабкість, млявість і байдужість; ; ;
• розлад шлунку (діарея).

Доктор детально огляне тварину і призначить необхідні лабораторні дослідження. На підставі отриманих даних фахівець розробить відповідну індивідуальну схему терапії.

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.