Патологічний процес, який набуває затяжну форму, що розвивається в хрящової тканини, іменується артрозом. Цей вид недуги вражає суглоби, викликає відчуття болю, а ще провокує вибіркове руйнування в тканинах хряща. Необхідно відзначити, що артроз, на відміну від артриту, не провокує процеси запального характеру.

За анатомічною структурою суглоб собою являє специфічне з’єднання 2-ух кісток. Головка двох прилеглих до суглобу частин покрита неординарною тканиною-пластичним хрящем, а все з’єднання прикрите спеціальним утвореним мішком.

При розвивається артрозі на верхній частині самого хряща з’являються нарости, що провокують звуження проміжку між головками кісток, прилеглих до суглобу. Таким чином, з’являється процес тертя, а на його тлі у багато разів зменшується гнучкість самого суглоба і з’являються відчуття болю у тварини.

В ході багаторічних досліджень ветеринарним лікарям і вченим не вийшло визначити однієї явної причини, що провокує розвиток артрозу у кішок. Пов’язано це перш, за все з тим, що перші етапи розвитку патології заховані. Тварина автоматично підсвідомо зменшує навантаження на хвору кінцівку, прагнучи зменшити дискомфорт в суглобі.

Володар нечасто помічає патологію на перших кроках, посилаючись на те, що кішка менше рухається в зв’язку з особливостями характеру або ж настрою.

Що таке артроз і головні причини його розвитку

Спритність і грація, особлива постава і фактично безвучна хода – все це переваги представників сімейства котячих. Завдяки особливостям будови опорного апарату, дикі кішки змогли виживати в природі.

Одомашнені кішки дуже залежать від власного господаря, так як власне він визначає подальший спосіб їх життя і становить раціон харчування. Порушення в харчуванні, часте лікування протимікробними засобами, гіподинамія і селекційні роботи провокують розвиток артрозу у кішок.

В останні роки це захворювання дуже часто діагностують у домашніх кішок, а ось лікування патології займає тривалий період і не завжди дає хороші результати, тим більше якщо знайдений артроз в запущених стадіях.

За власною анатомічної конструкції суглоб собою являє специфічне з’єднання у вигляді хряща 2-ух кісток. Роль суглобового хряща полягає в тому, щоб захищати кістки від дуже високого тертя між собою в процесі здійснення рухової активності. Завдяки хрящу і неординарною рідини, що виробляється в ньому, збільшується процес ковзання кісток.

При розвитку артрозу, суглоб у кішки уражається, а зокрема деструктивним змінам піддається середина хряща, в якій і укладена спеціальна рідина.

На тлі розвитку патології зменшується природна пластичність і кількість волокон колагену, суглоб зношується швидше, ставати тонким і сухим, з’являються тріщини і руйнування самого суглоба. Навантаження на кісткові структури зростає, провокуючи деформування.

Такі ж зміни властиві для перших ступенів хвороби. Вчасно проведене діагностування і встановлене кваліфікованим лікарем адекватне лікування дають можливість повністю видалити ознаки патології.

На відміну від першої стадії артрозу, друга відрізняється деформацією кісткових структур на тлі дуже високого навантаження. Краї ураженого артрозом суглоба обростають нестандартними наростами, візуально збільшують загальну площу поверхні суглоба.

Власне в цей період у тварини виникає виражена болючість в суглобі, а ще спостерігається відмітна кульгавість. У зв’язку з тим, що тілесні робочі особливості будови і роботи суглоба порушені, повне одужання вже не може бути, навіть при адекватному лікуванні.

Є також і стадія третя, завдяки якій кістки на тлі компенсації і покладеної на себе навантаження, починають активно змінюватися, деформуючись. Суглоб майже не виконує власну функцію, так як суглобова щілина повністю пропадає під дією поганих факторів.

Рухи у кішки стають скутими, а сама тварина страждає від сильних болів в уражених кінцівках. Прагнучи не наступати на одну, зіпсовану артрозом лапу, вага тіла тварини перерозподіляється на інші. На тлі цього, навантаження на ще здорові кінцівки зростає, провокуючи дегенеративні процеси.

Точних причин розвитку артрозу у кішок фахівці не називають. Але є кілька факторів, що провокують і допомагають розвитку деструктивних процесів в суглобі.

Серед них основними вважаються:

• зміни в роботі всього організму кішки, які пов’язані з віком (найпопулярніший фактор);
• дуже великі навантаження фізичного плану на організм тварини, через що з’являються постійні травми і пошкодження;
• патологічні зміни у внутрішньоутробному розвитку (дисплазія кульшових суглобів вродженого характеру);
• схильність до захворювань суглобів на природженому рівні (тварини, що мають в генеалогічному дереві прадідів з артрозом, ризикують захворіти на 30% більше, ніж інші родичі);
• запальні процеси в суглоба, невчасно вилікувані і перейшли в затяжну форму напрямки;
• захворювання, спровоковані порушеннями процесів обміну в організмі (кальциноз або ж подагра);
• дуже висока маса тіла і ожиріння (в результаті дуже високого навантаження, суглоби стають більш уразливими до найрізноманітніших травм).

Симптоми і діагностика

Симптоми артрозу майже не видно для власника на перших етапах розвитку. Власне в цьому і полягає підступність захворювання. Тварина намагається зменшити навантаження, відчуваючи дискомфорт в кінцівках.

На більш пізніх стадіях з’являються такі відмінні ознаки як:

1. Відчуття болю. З’являються фактично відразу з розвиток патології, але з’являються лише при сильних навантаженнях на кінцівках (активний рух, стрибки і біг). Можливо, кішка буде кульгати, прагнучи поберегти хвору лапу. Тим більше це помітно у активних кішок, які звикли лазити і скакати з великої висоти. Коли будете йти тварина намагається не робити максимальний упор на уражену кінцівку. З розвиток захворювання, відчуття болю посилюються, і кішка починає страждати навіть при пересуваннях на маленькі відстані. Хвора тварина часто змінює звичайну для неї позу по час сну. Під час зміни атмосферних умов, уражені артрозом суглоби у тварини, ниють і доставляють відчуття незручності.
2. Сильне обмеження в рухах. Розвивається, в основному, на другому кроці розвитку патологічного процесу. До таких пір, кішка може не висловлювати стурбованості, а володар не відзначить змін в поведінці тварини.
3. Характерне похрускування . Звук, що з’являється при здійсненні рухів тваринам, властивий для другої і третьої стадії артрозу. Він відрізняється гучністю і своєрідною «сухістю».
4. Зміна структури суглоба. Деформований суглоб, а одночасно з ним і кінцівку, властиві для завершальній стадії патології. На рентгенологічному знімку будуть чітко відображатися нерівності, зміна виду контуру суглоба.

Обов’язково потрібно згадати, що розвиток артрозу у кішки можна помітити по змінах в шерстному покриві. Так, кішка, яка зазнала захворювання суглобів, не може нормально доглядати за собою, тому шерсть збивається в ковтуни, ставати брудною і тьмяною.

Помітивши у власного вихованця певні з перерахованих вище симптомів, рекомендується отруюватися в ветеринарну клініку. Професійний ветеринар повинен провести ряд потрібних досліджень і встановити діагноз. Обов’язково проводитися загальний аналіз крові і урини, а ще хімічне дослідження крові. Дані аналізи потрібні для проведення диференціації артрозу з артритом (не менше частим захворюванням, що вражає суглоби у кішок).

У більшості випадків потрібно проведення аналізів на гормони при підозрі на патології обмінного характеру.

Проводитися також і інструментальне дослідження-рентгенографія. Завдяки рентгенівському знімку доктор може визначити візуально зміни кісткових структур під дією патологічного процесу, а ще відзначає набряклість або звуження в області щілини суглоба.

Рекомендується проведення фізикальних досліджень на наявність набряклості і вираженої зорової деформації кінцівки, пасивність скоєних тваринам рухів. Дані які отримані ветеринар інтерпретує і призначає максимально адекватне лікування.

Лікування хвороби

Самим основним пунктом лікування артрозу у кішок вважається-оперативність. На перших стадіях патологія піддається терапії, а ось на завершальних етапах зміни в суглобі настільки виражені, що медикаментозно видалити їх неможливо.

Хворому тварині потрібно обов’язкова корекція раціону харчування. Їжа для кішки повинна бути збагачена всіма необхідними елементами, які є важливими для побудови тканинних структур хряща. Це можуть бути самостійно приготовані м’ясні страви, що містять желатин, а ще кисломолочні продукти.

Наприклад якщо тварина отримує готові гранульовані корми, вони зобов’язані бути супер-преміум класу з невід’ємним включенням до складу поліненасичених жирних кислот Омега-3 і Омега-6.

Вітається наявність в кормах антиоксидантів і фосфору (але виключно в невеликій кількості).

Велику роль в терапії артрозу грає правильний хороший догляд за вихованцем. Котячий лоток, а ще миски з чистою питною водою і кормом, повинні знаходитися в найбільшій близькій доступності від місця відпочинку кішки. Рекомендується, щоб приміщення було захищене від протягів і холоду.

Крім цього, ветеринар призначає ліки для лікування артрозу у кішки, що дозволяють зупинити деструктивні процеси в організмі, видалити відчуття болю і поліпшити життєву зручність. Дуже часто призначаються такі медикаментозні засоби:

• хондроїтин-дає можливість збільшити загальну пластичність хрящових тканинних структур і утримати водний баланс;
• Глюкозамін-речовина, активно беруть участь у виробленні неординарною рідини суглоба, а ще собою являє додатковий будматеріал для клітин сполучної тканини;
• гіалуронова кислота-елемент, що дає можливість утримувати мастило в тканинах хряща.

Досягти позитивних змін в організмі хворої тварини можна лише довгим систематичним прийомом перерахованих вище лікарських засобів. Вони вважаються фактично не шкідливими для організму вихованця, не викликаючи негативних реакцій. Тривалість лікування визначає професійний ветеринар, який займається лікуванням кішки. Однак в основному, курс терапії становить не менше півроку.

Додатковий процес запального характеру в суглобі (при артриті на тлі артрозу), вимагає призначення протизапальних препаратів на основі гормональних речовин. Хворому тварині рекомендовані ін’єкції лікарських засобів, але лише в разі встановленого вогнища запалення. В іншому випадку, стероїдні речовини, провокують пересушування тканин хряща і його додаткове витончення.

Сильні відчуття болю ліквідують шляхом введення нестероїдних протизапальних засобів. Але наприклад якщо у хворого артрозом тваринного діагностовані супутні патології органів знаходяться всередині, а зокрема захворювання травної та гепаторенальной системи, використання знеболюючих лікарських засобів проводитися дуже обережно.

При вираженому порушенні кровообігу в ураженій області краще використання нестандартних лікарських засобів – Трентал або ж Ксантол. Посилити кровообіг допомагають спеціалізовані мазі, що володіють також і знеболюючим властивістю. Важливе місце в медикаментозному лікуванні відводять загальнозміцнюючим організм засобів. Призначаються комплекси вітамінних і речовин на мінеральній основі.

Відсутність ефекту від медикаментозного лікування, фахівець може запропонувати проведення своєчасного втручання з метою усунення деформувань і з’явилися наростів на хрящі. Запущені випадки артрозу у кішок вимагають повноцінної заміни зруйнованого суглоба на штучний.

Заходи попередження

Не допустити розвиток такого небезпечного захворювання як артроз у кішки, можна, вчасно вживши заходів попередження. Професійні заводчики і ветеринарні фахівці вивели ряд правил, дотримуючись яких Володар тварини зможе зменшити небезпеки розвитку патології в суглобах.

Доводиться стежити за якістю раціону харчування кішки, збагачуючи його необхідними нутрієнтами. Кішки у віці старше 7 років, повинні отримувати спеціалізований корм, розроблений відповідно до вимог їх організму. Якщо є можливість потрібно уберігати кішку від довгих і сильних навантажень фізичного плану, а ще стежити за нормальною масою тіла.

Обов’язково потрібно згадати, що кішки, які не отримують лікування при артрозі, гинуть протягом одного року, страждаючи від болю. Завдання власника, вчасно підкреслити порушення в роботі організму і не допустити розвиток захворювання.

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.