Зміст
Демодекоз-захворювання вихованців проживають в будинку, спровоковане мікроскопічним кліщем, дуже нелегко лікуватися.
Підступність хвороби полягає в тому, що на перших кроках патологічний процес не має яскраво вираженої клінічної картини. Собака, уражена демодекозним кліщем, не відчуває дискомфорту, апетит не порушений, рухливість в нормі.
Згодом, підшкірний мікроскопічний кліщ в результаті власної діяльності, провокує виникнення свербежу.
Помітивши хворобливі симптоми, які проявляються постійним свербінням, господареві слід звернутися за допомогою до ветеринарної клініки. А справа вся в тому, що демодекоз, без своєчасної допомоги з боку фахівців, переходить у важку форму. У ветеринарній практиці діагностовано випадки демодекозу, що вражає внутрішні органи тварин, що може навіть виявитися причиною смертельного результату.
Коростяний кліщ Демодекс, вважається паразитом, що впроваджується в підшкірні шари. Паразитарне захворювання здатне вражати не тільки собак, а й інших тварин, а ще людини. До слова, інфікуватися демодекозом від собаки, володар не може, так як його викликають різні типи одного збудника.
Місце локалізації демедекозного кліща-цибулини волоса, потові і сальні залози. Вони розташовані поруч зі стрижнем волоса. В ході власної діяльності, мікроскопічний паразит потроху з’їдає вміст фолікула волоса, провокуючи на даному кроці сильний дискомфорт і свербіж. На ділянці ураження в подальшому починають виникати ділянки облисіння. Тунелі, що утворюються по ходу просування паразита, заповнюються міжклітинної рідиною. Відбувається зараження вторинною патогенною мікрофлорою, що призводить до тяжких ускладнень головного захворювання.
Необхідно відзначити, що мікроскопічні кліщі роду Демодекс, будуть в звичайному стані в покриві шкіри всіх домашніх собак, будучи одними з умовно-патогенної мікрофлори. При різкому зниженні імунного стану, кліщі активізуються, починають плодитися, що і призводить до великих наслідків. Взяття діагностичного зіскрібка тканин у здорового вихованця, здатний показати наявність збудника, однак без клінічної картини.
Демедокоз частіше з’являється в пік активності самих різних паразитів – період весна-літо. У групі ризику по розвитку демодекозу, знаходяться:
Переважна більшість клінічних випадків зареєстрованого демодекозу, пов’язана з порушеннями умов утримання тварини. Сюди входить не тільки порушення санітарних норм, а й відсутність своєчасних протипаразитарних обробок, вакцинацій, порушення харчування і як наслідок, зменшення імунітету, головним завданням якого і вважається припинення росту і розвитку патогенів.
Фахівці відзначають, що в групі ризику по захворюваності демодекозом, знаходяться чистопородні вихованці. У їхньому випадку, кількість хворих становить понад 80%. Найбільш чутливими породами собак до демодекозу, є короткошерсті тварини, а ще ті, які мають складочки на шкірі – шарпеї, англійські та французькі бульдоги, мопси, певні види тер’єрів.
Основний шлях зараження демодекозом-контактний. Тварина заражається демодекозом від своїх родичів, особливо бездомних. За статистикою, підшкірний мікроскопічний кліщ вражає тварин на першому році життя, залишаючись в шкірі довгий час.
Якщо чисельність паразитарних мікроорганізмів перебувати в межах норми, хворобливих симптомів не буде. Як тільки нормальні показники чисельності будуть перевищені, починають виникати первинні ознаки. Має велике значення не тільки кількість паразитів, а й форма демодекозу. У ветеринарії розрізняють подібні форми захворювання:
Ще є форма демодекозу-ювенільна або ж Підліткова. З самої назви ясно, що схильні до цієї форми цуценята у віці до 12 місяців. Важливим фактором стають генетичні порушення, що передаються по родоводу. Ювенільний демодекоз у багатьох випадках лікуватися дуже легко, проте є і ряд труднощів. Після повної перемоги над захворюванням, собак не рекомендується допускати до розведення.
Основний відмітна ознака демодекозу-поява сильного свербіння, що провокує появу расчесов і хвилювання у тварини. Пошкоджена шкіра-відкриті ворота для бактеріальної інфекції. З появою захворювання, свербіж обтяжується випаданням вовняного покриву спочатку в області морди, а потім в області лопаткової області, стегон і лап. Далі відбувається гіперемія шкіри, відмітна дрібна висипка. Звичайними симптомами паразитарного захворювання у собак, також вважаються:
Поява неординарною симптоматики-привід негайно відвідати ветеринара. Виключно в умовах клініки існує можливість поставити діагноз і призначити схему лікування.
Постановка діагнозу на демодекоз відбувається з використанням спеціалізованих досліджень. Спеціаліст проводить загальний клінічний огляд, збирає анамнез і призначає зішкріб з покривів шкіри. Взятий шматочок біоматеріалу обсследуют під мікроскопом.
Обов’язково потрібно згадати, що демодекозного кліща не завжди виходить помітити з першого разу. В основному, підставою для постановки діагнозу служить і наявність у взятому соскобе личинок і яєць кліща.
Негативний результат дослідження, при яскраво вираженій симптоматиці демодекозу, потрібно схвалювати. Для цієї мети лікар не призначає кілька досліджень з рівними інтервалами. Однаково важливо встановити генетичний зв’язок.
При підтвердженні діагнозу, ветеринар приступає до розробки тактики лікування. Вона буде залежати не тільки від ступеня пошкодження шкіри тварини, але і від усього стану організму собаки. Повне лікування може бути тільки при правильному підході. Ветеринари наказують більше десяти видів препаратів, що мають різну спрямованість. Складність терапії полягає в тому, що одні ліки можуть проникати в покрив шкіри і винищувати тільки статевозрілих особин паразитів, інші ж навпаки, провокують загибель виключно личинок, розташованих під верхнім шаром сосочкового шару дерми, харчуючись тканинної рідиною і відмерлими частинками шкіри.
При своєчасному зверненні до ветеринарної клініки, собак, хворих на демодекоз, лікують амбулаторно. Важливо, щоб володар дотримувався схеми лікування, прописаної лікарем. Якщо ж звернення в клініку сталося на пізніх етапах патології, що супроводжується сепсисом, непритянними відчуттями, гарячковими станами, піодермія, дегідратацією організму, експерти радять госпіталізацію тварини. В умовах стаціонару, собаці зможуть пред’явити хороший догляд і лікування для підтримування всіх функцій організму. Можливо, знадобиться введення спеціалізованих розчином, антибіотиків і знеболюючих засобів.
При діагностованому демодекозі у пацієнта, призначаються не тільки препарати, головна мета яких – знищення паразитів, а й лікарських засобів, що ліквідують ознаки інтоксикації організму, препаратів для збільшення захисних сил організму і регенераційних властивостей шкіри. Наявність секундарної мікрофлори означає, що буде потрібно введення антибіотиків або антимікотичних препаратів.
Усунення самих паразитів під шкірою, виконується шляхом призначення подібних медичних препаратів, як:
Займатися самолікуванням при підозрі на демодекоз у собаки, не тільки малоефективно, але і небезпечно для життя тварини.
Запущені випадки патологічного процесу, не просто призводять до болів у вихованця, але і здатні виявитися причиною значних складнощів у всьому організмі.
При легких формах демодекозу, лікування виконується в побутових умовах. Амбулаторне лікування проводитися виключно під чітким контролем лікаря. Виключно доктор може порекомендувати антибіотики для боротьби з секундарної мікрофлорою і засоби проти грибка. Спеціаліст повинен проконсультувати власника з приводу застосування шампунів для купання, що дозволяють відновити бар’єр захисту шкіри швидше.
Невід’ємна частина домашнього лікування, не тільки чітке виконання рекомендацій ветеринара, а й оптимізація харчування хворої тварини. Улюбленець повинен отримувати максимально збалансоване по всіх нутрієнтів харчування, з урахуванням вікових особливостей.
Собаку, хвору на демодекоз, рекомендується ізолювати від інших тварин, які проживають на одній території. У кішок, демодекоз провокує різновид кліща, не аналогічна, як у собак. Але все таки, приміщення, вольєри, спальні лежаки хворого вихованця, потрібно дуже ретельно обробити. Дезінфекція повинна проводитися також в самому приміщенні акарицидними засобами.
Демодекоз лікуватися довгий проміжок часу. Враження, що демедекоз неможливо лікувати у тварини, складається завдяки тому, що терапію закінчують завчасно. А справа вся в тому, що до повного одужання проходить до шести місяців, в той час як клінічні ознаки зникають куди швидше.
При ранньому зверненні до ветеринарної лікарні, прогноз захворювання хороший. При лікуванні, тварина потрібно систематично показувати професіоналу для взяття контрольного зіскрібка. Це дасть можливість підкоригувати курс лікування якщо знадобиться, а ще звести небезпеки допустимих повторень до мінімальних значень.
Порушене функціонування фолікула волоса в зв’язку з діями демодекозного кліща, призводить до повільного відростання вовни. Тварина значний час страждає від алопеції. Допомогти улюбленцю можна, систематично застосовуючи спеціалізовані мазі (наприклад, Левомеколь або іхтіоловую). Після купання собаки, доводиться стежити за тим, щоб шкіра не залишалася значний час вологою.
Терапія паразитарного захворювання, сильно залежить від породної приналежності тварини, його ваги і занедбаності напрямки. Розробка тактики лікування повинна проводитися виключно фахівцем, так як різні ліки мають власну ступенем токсичності.
Локальна форма ювенільного демодекозу, не вимагає особливого лікування, проте важливо проведення суворого контролю за станом. Причина-можливий перехід в генералізовану форму, лікування якої вимагає особливого підходу, тривалістю від 1.5 місяців до 6 місяців. Повне лікування від демодекозу можливо. Повністю здоровою собака вважається після 2-ух негативних зіскрібків, проведених з інтервалом в 1 місяць. Самостійно призначати препарати і проводити лікування, не рекомендується в зв’язку з можливими ризиками розвитку складнощів.
Повністю здоровим вихованець вважається лише тоді, коли протягом 12 місяців повторень демодекозу не спостерігалося. При цьому, собаку потрібно кожні 6 місяців показувати ветлікарю.
Повністю вберегти власного вихованця від самих різних хвороб не можливо. Особливо від демодекозного кліща, що є частиною нормальної мікрофлори. В даному випадку, важливо проводити своєчасну профілактику, в себе включає такі правила:
Уважне ставлення до здоров’я власного улюбленця, дасть можливість уникнути великої кількості проблем. Якщо навіть собака захворіла, не можна зволікати з візитом до лікаря. Чим раніше буде виявлено захворювання і намічено адекватне лікування, тим вище шанси на ефективний результат.
У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.
Штукатурні роботи — це важливий етап будь-якого будівельного процесу. Вони не тільки створюють естетичний вигляд…
Гіпсокартон — це універсальний матеріал, який застосовується в багатьох будівельних і ремонтних роботах. Вибір правильного…
У сучасному світі бізнесу зміни стали невід'ємною частиною щоденної діяльності. Нові технології, нові тренди та…
В современном деловом мире эффективность и гибкость становятся неотъемлемыми элементами успеха. Каждый момент важен, особенно…
Переезд — это не просто транспортировка вещей, а целый комплекс задач, требующий хорошей организации и…
Парафінові розпалювачі для вогню стали невід'ємною частиною життя любителів активного відпочинку, риболовлі, мисливства, а також…