Запалення у кішок в області стравоходу, називається езофагітом. Патологічний процес діагностується у представників котячих частіше, ніж у собак, провокує не тільки поява дискомфортних почуттів, але і буде причиною небезпечних складнощів.

Стравохід у кішок, також як і у людини, представлений довгою трубкою, додатково потовщеною спеціальною оболонкою. Ця оболонка легко травмується сторонніми гострими предметами, а ще може бути роздратованою токсичними речовинами або ж гарячими продуктами. Травми стравоходу при відсутності раннього лікування переходять в виразкові ураження, можлива зміна структури стравоходу, що веде в подальшому до серйозного запального процесу.

Обов’язок власника кішки-вчасно довести до відома ветлікаря про зміни в стані улюбленця. Спеціаліст проведе ряд потрібних досліджень, збере анамнез і на підставі отриманих даних розробить максимально адекватне лікування.

Причини езофагіту у кішок

Стравохідна трубка це окремий орган, службовець сполучною ланкою між шлунком і горлом. По стравоходу корм надходить в шлунок, там змішується з шлунковим соком. Стравохідна трубка дуже складна по анатомічній будівлі, а ще має особливу іннервацію, що дає можливість максимально комфортно виконувати акт ковтання і проштовхування харчових мас в шлунок.

Стравохід має ряд нестандартних залоз в шарі який знаходиться по середині, які продукують слиз для кращого ковзання їжі. Закид харчової кома зі шлунка в стравохід, провокує пошкодження слизової оболонки харчової трубці. Розвивається процес запального характеру, знижуючи провідність харчової грудки по трубці.

Факторами, що провокують розвиток езофагіту у кішок стають різні причини. Первинний вид патології з’являється при ковтанні «Драконячих» речовин або ж при закиданні вмісту шлунка назад в стравохід при рефлюксі. Спровокувати захворювання може каліцівіроз домашніх кішок, постійна блювота, проникнення сторонніх предметів і аномальні зміни вродженого типу.

Головні причини розвитку езофагіту у кішок такі:

• пошкодження стінок стравоходу механічними факторами (при ковтанні чужих тіл);
• присутність в кормах хімічних реагентів і отруйних речовин, що провокують опік слизової оболонки;
• вживання добрив, токсичних рослин;
• вірусні інфекційні захворювання (герпесвірус, коранавірусна хвороба або каліцівіроз).

Дратівливим аргументом вважається і закид кислоти зі шлунка назад в стравохід. Виникнути подібний стан може як при рефлюксі, так і в період виконання своєчасних втручань під загальною анестезією.

Симптоми і діагностика

Ознаки розвитку запалення в області стравоходу у вихованця різні. На перших етапах, порушується акт ковтання, тварина відмовляється нормально їсти. Можливий розвиток подібних станів як:

• сильний кашель, аж до блювотних позивів;
• дуже високе виділення слинного секрету;
• нудота і виверження шлункового вмісту (в більшості випадків присутні вставки червоної крові).

Запущені випадки езофагіту часто супроводжуються ускладненнями у вигляді запалення глотки або горла. На тлі патології в стравохідної трубці можуть з’явитися такі захворювання як пневмонія аспіраційного типу.

Тварина страждає від хворобливих відчуттів в області проходження стравоходу, починає нестандартно витягати шию, прагнучи видалити дискомфорт. Стан тварини пригнічений, спостерігається блювота з домішками крові і неперетравлених частинок їжі.

Закупорка стравоходу у кішки супроводжується сильним занепокоєнням, вихованець сонний, намагається не ковтати навіть слину, виникає сильний кашель, виверження шлункового вмісту і задишка.

Поява нестандартних ознак розвитку езофагіту, привід негайно звернутися за допомогою до ветеринарної клініки.

На огляді у ветлікаря проводитися дослідження, що дозволяє, перш за все, прибрати закид вмісту шлунка. Для цього наказують рентгенографічне оглядове дослідження. Потрібним методом діагностики також вважається ендоскопія, що дозволяє виявити гіперемію слизової оболонки стравоходу, визначити наявність ерозій і виразкових уражень.

Диференціальна діагностика дає можливість виявити розширення або ж звуження стравохідної трубки, наявність сторонніх предметів і пухлин в стравоході.

Лікування захворювання

Отримані після огляду і діагностичних заходів дані служать для доктора напрямком для призначення терапії. Головними складовими лікування вважається:

• видалення сторонніх предметів із стравоходу;
• введення антидоту при попаданні на слизову «Драконячих» препаратів або речовин;
• зниження кислотності шлункового соку;
• знеболення місцевого значення;
• відновлення перистальтики відділів кишечника.

У лікуванні езофагіту важливо давати кішці їжу невеликими дозами, їжа повинна бути комфортною – не гарячою і не холодною, не містити «Драконячих» елементів (наприклад, сіль), а ще повинна бути м’якою. Сухий корм з харчування на певний період часу лікування прибирають.

Якщо на тлі розвитку езофагіту у кішки почалося виснаження або ж зневоднення, рекомендується проведення госпіталізації. Пацієнту наказують протимікробну терапію, можливо накладають гастростому, показано парентеральне введення їжі. Відсутність ефекту від медикаментозного лікування, наказують своєчасне втручання.

Терапевтичні заходи проводять до того часу, поки не настане поліпшення. Після завершення лікування, проводять діагностичну ендоскопію.

Прогноз завжди обачний, однак при хорошій динаміці позитивний. У завдання власника входить виконання всіх приписів ветлікаря.

Не допустити розвиток запалення в області стравохідної трубки неможливо. Але цілком можна спробувати зменшити небезпеку розвитку патології. Потрібно дуже ретельно стежити за станом власного улюбленця і звертатися за допомогою до професіонала.

Важливо стежити за якістю харчування тварини, уникати гарячої їжі, дивитися, щоб тварина не ковтала сторонніх предметів, не поїдала токсичні речовини (особливо рослини).

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.