Тварини

Езофагіт у тварин

Езофагіт (Oesophagitis ) — дане захворювання слизової оболонки стравоходу запального характеру. Його перебіг може бути гострим і хронічним, катаральним, крупозним, флегмонозним.

Схильні до хвороби можуть бути всі різновиди сільськогосподарських і домашніх чотириногих. Найчастіше хвороба оформляється у великої худоби .

Етіологія

Запалення стравоходу може носити первинний характер. При цьому основою буде механічні або хімічні пошкодження слизової оболонки стравоходу.

До механічних, або фізичних, можна віднести порушення цілісності слизової під час введення зонда або при згодовуванні грубих кормів, структура яких не подається подрібненню зубами тварини, або зуби не в змозі подрібнити корм (старі тварини). Опікове запалення може бути при поїданні гарячих кормів (каша, брага).

До хімічних подразників можна віднести будь-яку речовину (кислота, луг), яке не повинно потрапити в рот тварини, але все таки потрапило і справило дію споріднене з опіком слизової. Часто подібні явища кріпляться при збоченому апетиті на основі мінеральної недостатності або а-, гіповітамінозах.

Можливо запалення і при закупорці стравоходу чужими предметами і наданні не професійної допомоги по їх витяганню.

Вторинні езофагіти можуть бути, як симптоматика при інфекційних хворобах (ящур, віспа, чума).

Затяжний перебіг процес приймає тоді, коли є вже поставлений діагноз розширення або стеноз стравоходу. Можливий перехід запалення з прилеглих органів при тонзилітах або гастритах.

Симптом

Тварина приймає пригнічений стан в період загострення і при прийомі корму. Хворобливий стан при просуванні кормових мас по стравоходу спонукає тваринного відмовитися від корму навіть якщо є наявність апетиту. При цьому позиви до прийняття корму збережені, втім після перших порцій тварина припиняє брати корм в рот. Акт ковтання при цьому не утруднений, але далі шия витягується, голова опускається, спостерігається слинотеча, іноді позиви до блювоти або акт блювоти.

Пальпуючи область стравоходу, визначається хворобливість.

Загальний стан непоганий. При довгому відмову від корму тварина худне. На єдину картину накладаються ознаки серцево недостатності.

При великих ураженнях стравоходу загальна температура тіла може підніматися на 1-1, 5 ?С. тварина напружене, турбується, проявляє стогони і інші звуки.

При хронічному перебігу, без вчасно наданої допомоги, може з’являтися розлад моторної і секреторної функцій передшлунків у жуйних, можливі тимпанії рубця.

Діагноз

Діагностика грунтується на анамнестичних даних, результатах клінічної картини і дослідження області стравоходу.

У дрібних тварин проходить ендоскопічне дослідження. При цьому визначається гіперемія слизової, виразки, ерозії і нові утворення. Якщо відмінні поразки виявлені в дистальній частині, то припустити можна рефлюкс вмісту шлунка. Якщо запальні ознаки в проксимальній частині, то основою могли бути дратівливі речовини.

Диференціальна діагностика базується на запереченні закупорки стравоходу і встановленні ключових захворювань. У м’ясоїдних фокусують увагу на інші ознаки, заперечуючи сказ.

Лікування

Спочатку потрібно ввести в стравохід обволікаючі, слизові відвари. Як подібних, можна взяти насіння льону, вівсяний відвар, рисовий, або зварити кисіль, застосовуючи картопляний, кукурудзяний крохмаль. У готовий, трохи теплий, відвар додається пару крапель 5% настоянки йоду, до слабкого сизого кольору. М’ясоїдним тваринам можна задіяти сирий білок курячого яйця чи молочний кисіль.

Лізі пропонують тваринам для самостійного з’їдання, в іншому випадку вводять через рот. Введення слизових відварів доведеться проводити 3-4 рази на день.

Для напування використовують воду домашньої температури. Корми застосовують доброякісні, високопоживні, м’які або рідкі (кашки, запарену трав’яну січку, краще трав’яну борошно). Свиням готують рідкі каші, не використовуючи сухий тип годівлі. М’ясоїдним згодовують кисломолочні продукти, фарші. Не допускають до поїдання кістки до повного одужання.

Якщо спостерігалося збільшення температури, використовуються антибіотики великого спектру дії, а ще сульфаніламідні препарати.

Щоб зменшити кислотність шлунка використовують інгібітори протонної помпи (омепразол). Зменшити рефлюкс можна спорожнивши шлунок, а щоб активізувати цей процес можна задіяти метаклопромід.

Для підтримування роботи серцево судинної системи підшкірно вводять кофеїн.

Профілактика

Неухильне дотримання правил утримання та годівлі тварин дасть можливість уникнути запалення стравоходу.