Ренальна система у домашніх собак представлена нирками, сечовим міхуром і сечоводами. Власне ниркові структури виконують роль фільтра. Через нирки проходить кров, з якої продукти обміну переробляються в сечу і виводяться з організму.

Ураження нирок дуже часто діагностується на практиці ветеринарних лікарів. Однією з небезпечних патологій, що виявляється у вихованців проживають в будинку вважається гломерулонефрит. Хвороба складно протікає і при відсутності вчасно наданої допомоги, вихованець може померти.

Причини появи патології

Ниркові структури представлені цілою системою, яка складається з мікроскопічних дрібних фільтруючих одиниць. Клубочки виконують відповідальне завдання, вивільняючи циркулює по організму кров від продуктів, утворених під час метаболізму, зайвих мінералів і отруйних речовин. У завдання структурних одиниць нирок входить також поглинання зайвих поживних речовин, спродукованих з першої урини, що нагадує по властивості плазму крові.

При порушенні хорошого функціонування нирок, в організмі розвивається не тільки інтоксикація продуктами метаболізму, але також розвивається виснаження, спровоковане виведенням протеїнових елементів і цукру поряд з уриною з організму.

Процес запалення в структурних одиницях нирок називається гломерулонефритом. Розвивається патологічний процес в результаті активної діяльності патогенної мікрофлори, паразитарних хвороб. Також основою розвитку процесу запалення ставати онкологія, проблеми в роботі імунної системи, інтоксикації різними отрутами або ж медикаментозними препаратами. Якщо причину розвитку гломерулонефриту у собаки виявити не виходить в ході лабораторних та інструментальних досліджень, патологія носить ідіопатичний характер.

Найбільша небезпека при розвитку гломерулонефриту полягає в розвитку різкої втрати протеїнів через виділяється з організму сечу. Протеїнурія вважається і одним з дуже виражених симптомів розвитку запалення в клубочковому апараті нирок. При відсутності терапії, довгий перебіг патології призводить до серйозних ускладнень у вигляді недостатності нирок, що не піддається повному лікуванню. Діагностується гломерулонефрит у собак незалежно від статі і віку.

Гостра форма патології розвивається у вихованців проживають в будинку при інфікуванні різними вірусами або бактеріями. Головними причинами розвитку інфекційного гломерулонефриту стають-лептоспіроз, вірусний гепатит, аденовірусна хвороба, вірус чуми м’ясоїдних, стрептокок, стафілокок, пневмокок, синьогнійна паличка, ринотрахеїт.

Спровокувати виникнення гломерулонефрит у домашнього вихованця може розвиток системної алергічні реакції. З’являється аналогічна патологія при впливі отруйних речовин від інфекційних патологій. Різні патогенні мікроорганізми і віруси проникають в чутливий організм двома основними шляхами – лімфогенним, гематогенним, а ще з поруч розташованих тканин. Дуже частою основою розвитку гломерулонефриту у собак стає хвороба статевої системи.

Серед причин розвитку патологій в нирках значаться нефротоксини. Легко проникають в кров токсичні речовини, наприклад важкі метали, фосфіди цинку, зоокумарини, мінеральні та хімічні добрива, фільтруючись в нирках, викликають важкі зміни. Крім вищеназваних причин розвитку запалення в ниркових клубочках стають:

• порушення режиму і типу годування;
• незадовільні умови утримання тварини (знаходження на протягах, висока вологість, холодна підлога);
• перенесені своєчасні втручання;
• механічні травми;
• активні фізнагрузкі; при купаннях в холодній воді;
• введення деяких вакцин, сироваток, протимікробних засобів, імуноглобулінів з технологічним порушенням.

Токсичні речовини від патогенів-вірусів і мікробів (тим більше при стрептококової інфекції) призводять до того, що з’являється пошкодження мембрани базальної капілярної частини клубочків. Розвиваються в організмі тварини нестандартні аутоантигени.

Якщо собака довгий час знаходилося на холоді, це буде причиною розвитку загострення алергії, відбувається виникнення імунних комплексів, що осідають на базальній мембрані. Вивільняються медіатори процесу запалення, пошкоджуються лізосоми, що призводить до порушення загальної мікроциркуляції, виходу лізосомальних ферментів. Імунна реакція провокує процес запалення.

Симптоми гломерулонефриту у собак

Залежно від протікання захворювання, розрізняють декілька стадій – гостра форма, підгостра і хронічна.

Хронічна форма гломерулонефриту діагностується досить нечасто, протікає плавно, протягом декількох років з періодами загострення. Ознак розвитку гломерулонефриту у вихованців проживають в будинку багато, тому у ветеринарній практиці поділяють цілі синдроми. Основними вважаються:

• Гостра форма процесу запалення вимальовується наступними симптомами-відчуття болю в області відділу попереку, болі в животі, збільшення показників температури тіла до високих відміток, мала кількість виділеної урини – олігоурія, зміна відтінку сечі (вона ставати червоною або ж кольору м’ясних помиїв з кров’яними прожилинами). Також відзначається наявність білка в виділеної порції урини.
• Синдром серцево-судинних порушень на тлі гломерулонефриту вимальовується задишкою, збільшенням тиску в артеріях, зміна функцій серця (гостра недостатність лівого шлуночка серця). У собаки може розвинутися астма, набряк в легеневих структурах, брадикардія і звуження артеріол, набряк в області візуального нерва, крововиливи в оці.
• Набряклий синдром відрізняється наявністю набряклих явищ тістоподібного типу (особливо локалізуються в області орди), розвиток гідротораксу, накопичення рідини в порожнині живота (асцит).
• Церебральний синдром вважається небезпечним виявленням гломерулонефриту у собак. Вимальовується біль в області голови, напади нудоти і виверження шлункового вмісту. Вихованець слабкий, зменшується зір, збільшується збудливість в м’язах і нервових волокнах. З’являється також зміна сну, тварина поводиться неспокійно, зменшується слух. На останніх стадіях прояву церебрального синдрому при запаленнях клубочків нирок, розвивається еклампсія, судоми, спазми системи дихання, втрати свідомості, пригнічений стан. Видимі слизові оболонки ціанотичні, чітко видно розширення зіниць, з пащі витікає Пінна слина, іноді з домішками крові. Дихання ставати гучним, жорстким, пульс ниткоподібний, тиск в артеріях дуже висока.

Відсутність раннього лікування запалення в клубочках нирок може привести до небезпечних ускладнень у вигляді недостатності серця, набряку легеневих структур, втрати свідомості, аж до розвитку судомних явищ, крововиливів в мозок.

Поява нестандартних симптомів у собаки-привід негайно показати улюбленця ветлікаря. Постановка діагнозу можлива тільки в умовах клініки.

У ветеринарній лікарні фахівець проведе ряд потрібних досліджень і тестів. Обов’язково важливий збір анамнезу-фахівець дізнається у власника не боліло чи тварина серйозними гнійними ангінами, чи немає дуже високого тиску артерій. Діагностика в себе включає:

• загальний аналіз крові;
• загальний аналіз сечі;
• Біохімія крові;
• дослідження за допомогою ультразвуку органів, розташованих в порожнині живота (особливо увагу приділяють ниркам).

Якщо володар звернувся за допомогою вчасно, шанси на успішне лікування вихованця дуже великі. При правильно призначеної терапії повне одужання приходить протягом пари місяців, іноді лікування затягується і триває до 1 року.

Гломерулонефрит нечасто, але переходить в затяжну форму з частими загостреннями. Залежить це прямо від індивідуальних характеристик домашнього вихованця, приєднання інфекційних факторів, активних навантажень фізичного плану і переохолоджень. Відсутність своєчасної допомоги може обернутися для тварини не тільки ускладненнями, але і з нагнітати загибель собаки.

Лікування гломерулонефриту

На підставі отриманих даних в результаті лабораторних та інструментальних досліджень, доктор розробляє індивідуальну план терапії. Перш за все, хворому тварині наказують спеціальне харчування на дієтичній основі. Їжа повинна містити пристойну кількість протеїнових елементів (через швидкої втрати білка при гломерулонефриті).

Якщо основою розвитку запалення стали патогенні бактеріальні мікроорганізми, призначається антибіотикотерапія. Тривалість терапії і вибір ліків виконується виключно кваліфікованим лікарем. Причинами розвитку гломерулонефриту стають алергії. Тому призначається антигістамінні засоби-Преднізолон.

Якщо тварина в ході захворювання втратило багато рідини, призначаються крапельниці з фізіологічним розчином і глюкозою, що дасть можливість уникнути дегідратації. У комплексну терапію входить також прийом імуномодулюючих препаратів і вітамінно-мінеральних комплексів.

З метою попередження розвитку патологічного зміни в нирках важливо дотримуватися деяких порад для догляду за улюбленцем. Важливо не допускати переохолоджень, стежити за якістю раціону харчування. Обов’язково необхідно проводити планові вакцинації і протипаразитарні обробки.

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.