Кампілобактеріоз у кішок

Вібріоз або кампілобактеріоз, собою являє інфекційне захворювання зоонозного типу з гострим перебігом. Представники домашніх кішок, на відміну від собак і сільськогосподарських тварин, інфікуються кампілобактеріозом рідше. Важливими ознаками вібріозу є-гострий період з вираженим гарячковим станом, ознаками отруєння і ураження системи травлення (діарея, блювота).

Причини і симптоми кампілобактеріоза у кішок

Провокують розвиток гострої зоонозної інфекції патогенні бактеріальні мікроорганізми, що не фарбуються по граму. В організмі здорових вихованців проживають в будинку, як правило перебувати в мінімальних кількостях, не викликаючи патологічних змін. Можливий розвиток верхньої форми ентероколіту з ерозивними зміною.

Основний шлях зараження кампілобактерією-аліментарний. Патоген потрапляє в чутливий організм поряд із забрудненою водою, їжею (свіжим м’ясом). При проникненні в організм, кампілобактерія локалізується в області слизової оболонки тонкого кишечника і в ході власної діяльності, активно продукує токсичні речовини – цито і ентеротоксини.

Кампілобактеріоз у кішок з’являється рідше, ніж у інших домашніх чотириногих – собак. У групі ризику по інфікуванню знаходяться невеликі кошенята, які не досягли шестимісячного віку.

Ознаками зараження кампілобактеріозом у кішки, вважаються:

— пронос з високою кількістю слизу, водянистий, в більшості випадків в калових масах присутні кров’яні прожилки (кошеня відчуває відчуття болю з причини розвиненого здуття і метеоризму);; і поява худорлявості;, що чергується періодами спокою (тривалість від декількох діб до 2 тижнів);

При інфікуванні кампілобактерією молодої тварини, особливо кошеня до шести місяців, ознаки розвиваються дуже швидко і при відсутності своєчасної допомоги, тварина може навіть померти. У групі ризику знаходяться і літні тварини, а ще вихованці зі зниженим імунним статусом.

У кішок з хорошою імунним захистом кампілобактеріоз протікає з відсутністю вираженої симптоматики. Може відзначатися маленьке пригнічення і відмова від корму. Подібний стан швидко проходить і кішка виглядає повністю здоровою.

Діагностика та лікування

Перед тим як призначати терапію, ветлікар повинен поставити точний діагноз. Важливо проведення диференціальної діагностики, так як клінічні ознаки кампілобактеріоза схожі з іншими, дуже небезпечними захворюваннями.

Постановка діагнозу базується на взяття і майбутньому дослідженні, проб мас калу, огляді тварини, зборі анамнезу. Список хвороб, що має подібну клінічну картину з гострим ентероколітом у кішок:

• бактеріальні ураження-сальмонельози, клостридіози;
• паразитарні захворювання-гельмінтози, викликані власоглавам, а ще паразитарні інвазії;
• ентероколіти вірусного походження-захворювання, спровоковані парвовирусной або короновирусной інфекцією (обов’язково потрібно згадати, що симптоматика набагато вираженіше при вірусних патологіях);;
• несумісність організму з певними ліками;
• запальні процеси в області підшлункової залози.

На підставі отриманих результатів аналізів, розробляється схема лікування. Якщо діагностовано слабкий ентероколіт спровокований кампілобактерією, призначається амбулаторне лікування. В основному, при гарному догляді у кішок з нормальним імунним статусом, ентероколіт самостійно вичерпується.

У разі діагностованого важкого напрямку ентероколіту, тварині призначається перебування на стаціонарному лікуванні в лікарні клініки. Неймовірно гостро з’являється необхідність у випадку з молодими кішками і кошенятами.

Якщо кампілобактеріоз вразив новонароджених кошенят, їх слід в обов’язковому порядку ізолювати, максимально ізолювати їх пересування. Прийом їжі також вичерпується, тварина слід витримати на голодній дієті близько доби.

При перших стадіях зневоднення у кішки, проводитися терапія з введенням спеціалізованих розчином оральної. У важких випадках дегідратації організму, проводитися введення внутрішньовенно розчинів Рінгера-Локка, глюкози або фізрозчину. Також призначаються ентеросорбенти, що дозволяють зв’язувати і виводити токсичні речовини, що з’явилися завдяки розвитку патогенних бактеріальних мікроорганізмів.

Лікування кампілобактеріоза в себе включає обов’язкове призначення протимікробних засобів. Антибіотикотерапія призначається ветлікарем виходячи зі стану тварини. Якщо діарея, блювота і інші клінічні прояви кампілобактеріоза з’являються довше 5-7 днів, призначаються антибіотики.

Тривалість терапії і дозування препарату повинен визначити фахівець. Самостійне призначення лікарських засобів може привести до трагічних результатів.

Активно застосовуються при лікуванні кампілобактеріоза антибіотики – Еритроміцин, неоміцин, фторхінолон, Тилозин. Відзначено, що на практиці лікування гострого ентероколіту у кішок малоефективно застосування пеніцилінових антибіотиків і ампіциліну. В результаті проведення курсу антибіотикотерапії, слід в обов’язковому порядку здавати повторні аналізи і бактеріальний посів на поживних середовищах.

При відсутності своєчасної терапії у кішок зі слабким імунітетом, можуть з’явитися серйозні ускладнення у вигляді бактеріємії або ж септицемії.

В якості попередження зараження кампілобактеріозом домашнього вихованця, потрібно забезпечити правильні умови, проводити своєчасну дезінфекцію приміщення, мити миски для води і їжі систематично.

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.