Нефрит у собак — часто діагностується патологія, яка пов’язана з ураженням паренхіми нирок і паралельним ураженням судинних сплетінь клубочків.

Процес запалення в паренхімі органу призводить до порушення нормальної функціональності всієї системи сечовиділення. Відзначається гостра інтоксикація організму.

Без допомоги професійного ветлікаря навряд чи можна обійтися.

Механізм розвитку нефриту у собак

Запалення паренхіми нирок або нефрит тісно пов’язаний з іммуноаллергіческім статусом. Основою розвитку нефриту у собак може послужити травма, переохолодження і ряд інших моментів.

До основних відносяться:

• переохолодження організму тварини;
• інтоксикація токсичними речовинами (хімією, пестицидами, отрутами, екстрагентами);
• перенесені захворювання інфекційного типу;
• отруєння організму на тлі прийому препаратів з великим вмістом миш’яку або креоліну; , пов’язана з отруєнням організму отрутами біологічного походження – отрута бджіл та інших комах, а ще продукти розпаду гельмінтів і інтоксикація продуктами їх діяльності.

У ветеринарії нефрит у собак поділяють в залежності від напрямку патології на гостру і затяжну форми. Необхідно розуміти, що нефрит в собі об’єднує кілька хвороб, що провокують розвиток запалення паренхіми нирок. Існують такі варіанти нефритів у собак:

— відрізняється руйнуванням ниркових клубочків і судин;
• променевої нефрит-провокує ураження канальців нирок – — патологічний процес, що охоплює ниркову балію;
• шунтової нефрит-розвивається в результаті аутоімунних процесів;
• інтерстеціальний нефрит-охоплює канальці нирок.

Є також окрема категорія нефритів, викликаних дефектами в генетичній структурі.

Симптоми нефриту у собак

Небезпека нефритів у собак полягає в змащеній клінічній картині.

Розвивається процес запалення в нирках у тварини на перших кроках вимальовується неспецифічними симптомами, такими, як:

• збільшення показників температури тіла; і сухий ніс; або відмова від корму;, млявість, відмова від великих прогулянок.

Згодом акти сечовипускання доставляють тварині дискомфорт, стають болючими. Виділена частина сечі каламутна. Можуть відзначатися болі в області відділу попереку у тварини, але зрозуміти це володар зможе не відразу.

У важкій формі протікання процесу запалення, що охоплює паренхіму нирок, відзначаються зміна кольору помітних слизових оболонок (блідість або синюшність), поява в сечі домішок крові або гною. Ознаками нефриту також вважаються розлади стільця, напади блювоти, набряки в паховій області, стегон і живота. У запущених випадках можуть відзначатися судомні явища і паралічі.

Поява перших ознак нездоров’я у вихованця-привід звернутися за допомогою до ветеринарної клініки. Поставити точний діагноз і призначити відповідну схему терапії здатний професійний лікар на підставі даних лабораторних та інструментальних досліджень.

Діагностика нефриту у собак в себе включає:

• загальноклінічний огляд;
• аналіз сечі і загальний аналіз крові;
• дослідження за допомогою ультразвуку нирок;
• рентгенографія.

Важлива диференціальна діагностика щоб виключити інших хвороб з подібною симптоматикою. В даних випадках може знадобиться проведення біопсії тканин нирки для гістологічного дослідження.

На підставі отриманих даних про стан тварини і ступеня занедбаності патологічного процесу, ветеринар може скласти попередній прогноз. Має значення не тільки підібрана схема лікування, але і ряд інших аспектів, наприклад як вік тварини, стан його здоров’я (наявність хронічних хвороб), оперативність звернення до професіонала.

Лікування нефриту у собак

На підставі отриманих даних досліджень, ветеринар розробляє тактику лікування для собаки з нефритом. Має значення ступінь процесу запалення і ураження тканин нирок.

На перших кроках розвитку патологічного процесу з легким перебігом призначається підтримуюча терапія. Протягом 1 тижня стан вихованця нормалізується і він одужує.

При хронічній формі нефриту, терапія тривала. Може затягнутися на кілька років. При діагностованому запаленні паренхіми і клубочків нирок, господареві тварини слід:

• Ізолювати улюбленця від контакту з родичами і іншими тваринами. Вичерпується і тривалість прогулянок на вулиці.
• Видалити головну причину нефриту, діагностовану ветлікарем-лікувати застуду, провести протипаразитарну обробку, не допустити контакт з токсинами.
• Дотримуватися цілющої дієти, призначеної лікарем.

Невід’ємна частина лікування-корекція харчування. Харчування має бути легкозасвоюваним з низьким відсотком вмісту білків. Основу харчування складають супи з овочів, варені овочі, м’ясні бульйони і каші. Можна додавати в воду відвари лікарських трав.

При гострій формі патологічного процесу, собаці призначаються сечогінні, протизапальні засоби і курс антибіотиків. Часто використовується у ветеринарії для лікування нефритів ампіцилін, амоксицилін, Кобактан, Апіокс і Сульфален.

Профілактика розвитку нефриту у собак полягає в дотриманні ряду правил. Слід попереджати можливі переохолодження вихованця, не допускати інтоксикацій організму, ретельно стежити за раціоном харчування.

При появі перших ознак нездоров’я у тварини, важливо вчасно звернутися за допомогою до ветеринара. У побутових умовах знайти причини запалення паренхіми нирок неможливо, також, як і самостійно призначити адекватне лікування. Потрібно пам’ятати про постійні відвідини ветлікаря 1 раз на рік.

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.