Процес запалення, що з’являється в області привушної слинної залози, розвивається в переважній безлічі випадків в результаті вторинного інфікування. Основою розвитку запалення може бути занесення інфекції поряд з кров’ю або лімфою з інших вогнищ процесу запалення.

Паротиту схильні молоді кішки. Вимальовується у вигляді сильного набряку слинної залози і збільшення в її обсязі. Стан кішки пригнічений, вихованець відмовляється від їжі.

Механізм появи захворювання

Запалення привушної залози у кішок може протікати в гострій або хронічній формі. Базовою основою дуже часто виступає вірусна хвороба, вражає поруч розміщені тканини. Процес запалення в слинних залозах називають сіаладенітом, а паротит – запалення, локалізоване в області привушних слинних залоз.

Секреторні структури передньої частини травного тракту представлені слинними залозами. Розміщуються вони не тільки в області рота, але і за межами. Важлива функція залоз-вироблення безбарвної прозорої рідини (слини). Вона потрібна для адекватного проходження травного процесу. Крім травної функції, слина виконує і ряд інших:

• захист від пересихання слизових оболонок;
• захист порожнини рота від механічних і термічних пошкоджень.

Збудники інфекції здатні проникати в слинні залози через кров’яне русло, лімфатичну систему або ж Слинні протоки. Факторів, що провокують запалення у кішки в області привушних залоз, є велика кількість.

Головними причинами появи патології, вважаються:

• пошкодження слизової оболонки механічного характеру;
• травми залоз або проток;
• освіта конкрементів в протоках;
• нові утворення доброякісного і злоякісного типу, що з’явилися в залозах;
• інфекції вірусної, бактеріальної або грибкової етіології;
• сторонні предмети в пащі, що провокують порушення кровообігу і закупорку проток;
• сильна інтоксикація організму токсинами або ж солями важких металів;
• стоматологічні захворювання; і запалення респіраторного тракту; слизової рота хімічного або термічного типу;
• серйозні алергії і порушення аутоімунного типу;
• стану стресу і падіння захисних сил організму.

У кішок паротит може розвинутися на тлі вірусу котячого лейкозу, постійного хламідіозу, герпесвірусної або аденовірусної інфекції. Іноді паротит у кішок розвивається на тлі порушень в процесі проведення своєчасного втручання.

Процес запалення може локалізувати в області паренхіми залози, що виводять проток.

Симптоми паротиту у кішок

Ознаки розвитку паротиту залежать від безлічі супутніх факторів – стадії патології, віку тварини, умов утримання кішки, індивідуальних особливостей тварини і загального стану захисних сил організму.

Клінічна картина паротиту вимальовується наступною симптоматикою:

• падіння апетиту, аж до повної відмови від їжі;
• сильна спрага-полідипсія;
• втрата ваги;
• виділення з носових ходів і очей;
• збільшення показників температури тіла;, сильний жар; ;
• проблеми в роботі серця;
• зміна пульсу; ;
• виділення з порожнини рота з домішками крові і гною;
• сильний набряк морди в області привушних залоз;
• відчуття болю при спробах тварини ковтнути слину або проковтнути їжу;
• напіввідкрита паща і виникає поганий запах.

Через те що, що паротит, вважається запаленням слинної залози, слинної секрет ставати каламутним і в’язким. Виражається гіперемія слизових оболонок порожнини рота, поява виразок і набряку на поверхні слизових. Виразки кровоточать. З’являються проблеми з диханням, вихованець метушливий. Кішка видає жалібні звуки, прагнучи залучити інтерес власного власника. В області поразки вихованець відчуває дискомфорт, тому намагається потерти мордочку лапами.

Для постановки точного діагнозу слід звернутися за допомогою до ветлікаря. Спеціаліст призначить ряд потрібних досліджень, що дозволяють встановити точну причину розвитку патології.

З метою діагностики ветлікар проводить:

• Збір анамнезу-особливо важливими даними є вакцинальний статус кішки, що дає можливість прибрати наявність системних інфекцій, а ще визначення ризиків травми порожнини рота (важливо для кішок, що мають безкоштовний доступ на вулицю).
• Загальноклінічний огляд-необхідний для визначення набряклості в області розташування привушних залоз. Ветеринар визначає наявність хворобливих почуттів у тварини при пальпації.
• Клінічний аналіз крові-дає можливість визначити наявність процесу запалення в організмі. Лейкоцитоз вказує на серйозну патологію.
• Хімічний аналіз крові-дуже високий титр неспецифічних ферментів, а ще пристойну кількість білірубіну в крові, вказує на можливе ураження залізистих тканин органу.
• Рентгенографія і діагностика за допомогою ультразвуку – потрібні для визначення наявності сторонніх предметів і лімфаденіту. Інструментальний тип діагностики важливий не тільки для визначення запалення, але і його меж. При підозрі на розвинений абсцес, фахівець проводить забір вмісту дли подальшої оцінки під мікроскопом.

У більшості випадків проходить цитологічне дослідження. Воно потрібно при щільному утворенні в області привушних слинних залоз.

Лікування паротиту у кішок

На підставі отриманих даних і докази діагнозу – паротит, доктор розробляє тактику лікування. Терапія буде залежати не тільки від ступеня тяжкості захворювання, але і ряду інших моментів – вік пацієнта, видова особливість, стан імунної системи, наявність хронічних хвороб.

Схема лікування при паротиті може бути наступною:

• введення медичних препаратів для придушення інфекційного вогнища;
• призначення протизапальних і знеболюючих засобів;
• фізіопроцедури-масаж залоз, солюкс і УВЧ-терапія, електрофорез.

У більшості випадків призначається своєчасне втручання.

Важливо перед призначенням лікування визначити головну причину, яка стала причиною розвиток паротиту. Інтоксикація, що виникла на тлі серйозного ураження слинних залоз, серйозно шкодить організму. Для зняття інтоксикації призначаються крапельниці з фізіологічним розчином і глюкозою.

Якщо в ході діагностики у кішки були виявлені конкременти в слинних залозах, гнійники або нові освіти, фахівець приймає рішення про проведення втручання хірургічним шляхом. Абсцеси і слинні протоки дренують, гнійник розкривають, а камені прибирають. Протоки в більшості випадків перев’язують. Діагностовані нові освіти обов’язково прибирають.

Після своєчасного втручання ветеринар розробляє правила догляду за твариною для швидкого відновлення.

З метою попередження розвитку паротиту у кішки рекомендується дотримуватися ряду встановлених правил. Для усунення розвитку процесу запалення в області слинних залоз у вихованця, потрібно дуже ретельно підбирати раціон, а ще дотримуватися умов утримання. Відносно здоров’я улюбленця необхідно бути уважним.

Складову частину попередження становить імунний захист. Потрібно завжди пам’ятати про планові вакцинації і протипаразитарних обробках, а ще постійних планових перевірках тварини у ветеринарній клініці.

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.