Хвороба, що провокує в організмі кішці серйозні патологічні зміни – панлейкопению, ставитися до ДНК — містить парвовирусам. Вірусна хвороба не вважається новою. Власне поширення захворювання набуло в минулому столітті на тлі збільшеної популярності виведення нових порід кішок і їх подальшого розведення.

Парвовірус вражає не тільки одомашнених кішок, однак і їх диких побратимів – левів, тигрів, а ще деяких тхорів і норок. Захворювання, що вражає кішок, також відомо і серед собак-парвовірусний ентерит.

Збудник інфекції собою являє досить стійкий і жорсткий вірус, який здатний розміщуватися на будь-яких поверхнях. Більшість популярних засобів для дезінфекції вважається повністю не успішним в боротьбі з вірусною інфекцією. Стійкість парвовірус проявляє і до впливу великих температур.

Усунути збудника хвороби в побутових умовах можна лише концентрованим розчином хлорки. Але відзначено, що навіть при самих ретельних обробках повної гарантії знищення вірусу немає. З цим пов’язано і застереження, яке свідчить що в приміщення, де була хвора і померла від парвовірусу кішка, не бажано приводити нового вихованця мінімум 12 місяців.

Проникаючи в чутливий організм кішки, збудник інфекції починає виражати активність, розмножуючись в тканинах лімфоїдного типу (селезінка і вилочкова залоза). Далі, у міру розмноження і просування вірусу, він проникає в усі тканини організму, методично вбиваючи клітинні структури, схильні до активного росту і поділу. Це тканини кісткового мозку, а ще слизова оболонка, що вистилає кишковий тракт.

Парвовірусний ентерит за клінічними проявами і швидкості протікання захворювання має схожість з сильною отруєнням або ж лейкемією.

Опис захворювання

Панлейкопенія кішок або ж парвовірусний ентерит собою являє висококонтагіозне захворювання, що вражає не тільки вихованців проживають в будинку, однак і їх диких родичів. Поширення захворювання занадто широко. Проник в організм вірус парвовирусного ентериту провокує різні патології-загибель плодів в утробі матері, ураження структур головного мозку (мозочка), небезпечні запалення слизової оболонки кишкового тракту.

При панлейкопении кішок діагностуються міокардити і навіть кардіоміопатія ідіопатичного характеру. У розвинених європейських державах, а зокрема в Англії, парвовірусний ентерит зустрічається у домашніх кішок нечасто, завдяки проведенню своєчасних вакцинацій проти захворювання. Обов’язково потрібно згадати, що панлейкопенія у кішок може розвинутися в результаті зараження подібним парвовірусом від інших домашніх чотириногих – собак.

Парвовірусний ентерит у кішок передається від хворої тварини до здорової, не щепленої, шляхом прямого контактування з джерелом інфекції або посудом, що застосовується для годування, а ще іншими об’єктами, з якими мала контакт хвора тварина. Після одужання, кішка тривалий термін часу залишається носієм захворювання.

Великі особини здатні бути розповсюджувачем інфекції після одужання протягом 2-3 місяців, на відміну від кошенят, які поширюють парвовірус після одужання до 1 року.

Проникаючи в травний тракт збудник парвовірусної інфекції прикріплюється до тканинних структур глотки і тонких відділів кишечника. В результаті швидкого зростання вірусу патологічний процес охоплює пристойну кількість клітинних структур, здебільшого вражаючи ті, вони дуже швидко діляться. Дуже схильні поразки парвовірусом епітеліальні структури кишечника (з’являється відмирання крипт в стінках кишечника), лімфо вузли, кровотворні органи (тимус і селезінка, структури кісткового мозку).

На тлі впливу збудника панлейкопении уражаються здебільшого білі кров’яні тільця, а ось еритроцити залишаються фактично незмінними. Крім цього, парвовірусний ентерит здатний приводити до загибелі плодів в утробі матері, пошкоджуючи мозочок ненароджених кошенят. Змінам схильні і тканини плаценти. В ході інфекційного ураження можуть постраждати тканини серця (з’являється міокардит або ж кардіоміопатія ідіопатичного типу).

Період від моменту проникнення вірусу панлейкопенії в організм тварини до періоду прояву перших клінічних ознак триває від 2-3 до 10 днів. Зараження схильні всі кішки незалежно від віку і породи. Але відзначається, що у молодих тварин панлейкопенія оформляється частіше.

Клінічні ознаки патології можуть відрізнятися в залежності від ступеня і кількості вірусних агентів в організмі, а ще декількох моментів, побічно впливають на загальний стан імунної системи кішки. Цими факторами вважаються:

• імунітет матері здатний захищати новонароджених кошенят до 2 місяців (за умови вигодовування материнським молоком нестандартні антитіла чинять опір парвовірусу);
• наявність вакцинації у кішки проти парвовирусного ентериту (вакцина не рахується повною гарантією від захворювання, однак при інфікуванні вакцинована тварина переносить хворобу набагато легше);
• стани стресу у тварини погано впливають на весь організм, знижуючи захисні сили;
• наявність в організмі тварини супутніх інфекцій посилює картину головного захворювання (поряд з парвовірусом часто діагностують кампілобактеріоз, коронавирусную інфекцію або ж клостридіоз);
• тривалість зараження і здатність освіти знищують вірус антитіл в організмі.

Клінічні ознаки

Прояви парвовірусу у кішок залежать від типу захворювання. У ветеринарії поділяють більше десяти видів напрямки-сверхострое, гостре, підгострої, субклінічний і внутрішньоутробний.

Швидка або ж надгостра форма панлейкопении характерна різким пригніченням загального стану тварини, зміною показників температури тіла і смертельним результатом протягом доби.

Гострий тип напрямки вимальовується гарячковими станами у кішки, відмовою від корму і різким схудненням, дуже високою апатією і хворобливістю в області органів порожнини живота. Виверження шлункового вмісту і профузний пронос з’являються через 2 доби після початку прояву клінічних ознак. У калових масах присутні кров’яні прожилки і слизу. Летальний результат приходить в переважній безлічі випадків.

Підгострий тип інфекції відрізняється пригніченням тваринного, гарячковими станами і запаленнями слизової оболонки кишечника. Перебіг патології займає пару днів, а потім приходить одужання без складнощів для організму в подальшому. Смертельний результат малоймовірний.

Субклінічний вид парвовирусного ентериту діагностується частіше за всіх інших випадків і вражає здебільшого дорослих тварин. Симптоми початкових стадій панлейкопении субклінічного типу нагадують розвиток лихоманки .

Внутрішньоутробний перебіг відрізняється ураженням плодів в утробі матері на перших етапах виношування кошенят. Чи не народилися кошенята можуть померти і навіть піддатися розсмоктуванню своїм організмом. Поразка вагітної кішки панлейкопенией на пізніх етапах вагітності, провокує гіпоплазію мозочка у кошенят.

Діагностування та лікування

Лікування парвовірусної інфекції у кішок не може бути розпочато без доказу діагнозу. При появі відмінних ознак захворювання, господареві потрібно якомога швидше звернутися до ветеринарної клініки за допомогою. Спеціаліст проведе ряд потрібних досліджень, що дозволяють довести або оскаржити попередній діагноз.

Дуже часто проводяться гістологічні дослідження, серологічні методики і розкриття вірусного агента в калових масах хворої тварини. Виділення вірусу можливо при проведенні спеціалізованих аналізів лабораторного значення. У них входять:

• загальний аналіз крові;
• розкриття ДНК парвовірусу у взятих пробах біоматеріалу;
• імуноферментний аналіз, що дає можливість визначити антигени в крові і калових масах.

Після доведення діагнозу, ветеринар призначає індивідуальну схему лікування, спираючись на важливі пункти. Перш за все, потрібно видалити вогнище патологічного процесу, шляхом введення сироваток, імуномодулюючих засобів і медичних препаратів з вмістом інтерферону.

Велике значення має підтримка нормального водно-електролітного балансу в організмі тварини. Для цього дуже часто використовують підшкірні введення і крапельниці нестандартних кровозамінників і сольових розчинів.

Хвора тварина повинна отримувати максимальну кількість потрібних нутрієнтів для підтримування сил організму. Можна пробувати давати йому бульйони і відвари при відсутності блювоти. В іншому випадку обходяться введенням спеціалізованих розчинів через крапельницю.

Проведення паралельної протимікробної терапії, що дає можливість уникнути складнощів, викликаних секундарної мікрофлорою. Призначаються антибіотики великого спектру дії, сульфаніламіди, настої лікарських рослин, що володіють антисептичною і протизапальною дією.

Хвора тварина укладають з неголосне і тепле місце. Поруч з вихованцем повинна знаходитися чиста прісна вода, в яку можна додавати відвари лікарських рослин. Як тільки кішка починає йти на поправку, в раціон харчування додають м’ясні бульйони, а через певний проміжок часу намагаються вводити каші – вівсяну або рисову.

Основне правило-годування має бути частим, але не великими дозами.

До колишнього раціону харчування повертатися потрібно потроху, не раніше ніж через 7 днів. Приміщення, в якому знаходилася хвора тварина обов’язково підлягає ретельній дезінфекції. Підстилки потрібно спалити, миски для корму і води промити. Протягом 2-3 місяців тварина, яка перехворіла парвовирусной інфекцією, вважається рознощиком, тому важливо лімітувати її контакти з іншими здоровими кішками і собаками.

Профілактичні заходи

Заходи попередження панлейкопении у кішок в себе включають пару етапів. Володар тварини повинен приділяти велику увагу правильному, правильному харчуванню. Дуже важливий аспект-умови утримання і санобробка від самих різних паразитів. Не рекомендується допускати контактування домашньої кішки (навіть вакцинованої), з бездомними і заздалегідь хворими тваринами.

Неординарною частиною профілактичний заходів щодо запобігання парвовирусного ентериту у кішок вважається проведення своєчасної імунізації. Найкраще купувати якісні вакцини, що мають мінімум побічних явищ і володіють вираженою ефективністю.

Є ряд вакцин-мультикомпонентних, що містять в собі одночасно кілька активних штамів від великої кількості інфекцій. Вакцинація повинна проводитися у клінічно здорових тварин.

Маленьким кошенятам імунізацію проводять почавши з 2 місячного віку, а потім повторюють вакцинацію через 30 днів. За 2 тижні до планової вакцинації, потрібно провести протипаразитарну обробку, знищивши гельмінтози і ектопаразитів у тварини.

Вакцинувати кішку від панлейкопении потрібно щороку, тому-що після введення препарату імунну відповідь формує через 2 тижні і тримається 12 місяців.

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.