Зміст
Попелясто-блакитне забарвлення, трохи розкішна шерстка, від одного погляду на яку, здається, стає тепло і приємно долоньці. Все це про кішку, порода якої називається російська блакитна. Таких плюшевих тварин дуже часто можна помітити в рекламі.
Багато заводчиків прагнуть взяти під крило такого симпатичного вихованця. Але трохи сумніваються: чи не станеться так, що вони виявляться норовливими й агресивними.
Російська блакитна — це порода домашніх кішок, визнана міжнародними фелінологічними спільнотами. Не звертаючи уваги на власну назву, таких кішок можна зустріти в усьому світі. З короткошерстих порід російська блакитна кішка вважається однією з найпопулярніших. Кошенят цієї породи досить успішно розкуповують у Швеції, Чехії, Норвегії та Словенії.
Сьогоднішні блакитні російські кішки — вихідці з Росії, що зазначає їхня назва. Але схожих за всіма ознаками кішок кілька століть тому зустрічали в Англії та в деяких інших країнах, тому достеменно відомою історію походження таких кішечок не можна назвати.
Що точно зафіксовано, так це вивезення британською заводчицею Карен Деревне вугілля 2-ох блакитних котів з Архангельська — це трапилося наприкінці ХІХ століття.
З них і стартувало європейське селекційне розведення кішок цієї породи. Труднощі в розведенні, зрозуміло, були присутні: пару на в’язку не відшукати, тому брали котів інших порід того ж забарвлення. Навіть сіамських котів із блакитними мітками брали для продовження роду російської блакитної.
Сказати, що ці експерименти були успішними, не можна: потомство демонструвало втрату деяких властивостей шерсті. До початку Другої світової порода могла фізично знищитися — селекція стала неможливою. Утім після війни справжні філінологи завзято взялися за справу: вони відновили породу, хоча сказати, що блакитних кішок полюбили скрізь у Радянському Союзі, не можна. Лише наприкінці 80-х років до них з’явився стійкий інтерес.
Розводячи російську блакитну, люди брали тутешніх фенотипічних короткошерстих тварин блакитного забарвлення, яких схрещували з російськими блакитними кішками, вивезених із зарубіжжя. Продавалися малюки виключно за клубним регламентом. Наприклад, на 90-ті роки знадобилося становлення розведення російської блакитної в РФ.
Плюшеві коти володіють частою граціозністю: стрункі, пластичні, вишукані тварини швидко стають загальними улюбленцями. Але не тільки те, як виглядає тварина, можна записати їй у плюс — це ще й ніжність, ласка, співчутливість до контакту з людиною.
Характеристики блакитної російської кішки описані нижче.
Однак це не всі особливості породи. Існує думка, що досить часто майбутнім господарям “підсовують” інших сірих котів, називаючи їх все ж таки російськими блакитними. Є чіткі ознаки породи, які є сенс вивчити.
Нижче розглянуті ознаки блакитної російської кішки.
Любителем блакитних російських кішок був знаменитий ілюзіоніст Гаррі Гудіні. Пухнастих співаків фокусник активно задіював у складних трюках, наприклад, у тих, де необхідно було змусити кота таємниче безодня. І до того ж ці кішки можуть “похвалитися” низькою алергенністю — вони нечасто викликають алергію.
Вихованець уважний і делікатний, ласкавий, грайливий. Однак при цьому властива йому деяка боязкість. Поступливий характер кішки — велика її перевага. Вона дуже прив’язується до дому і господарів, оберігає і плекає простір, де живе. Якщо з кішкою вирушити в якусь поїздку (навіть на дачу), буде видно, як радісно їй повертатися додому.
Вона чудова мисливиця, і ці її звички легко помітити в природі, що знаходиться навколо. Вона може спритним рухом зловити метелика — в цьому їй допомагає граціозність породи. Однак якщо в гості до господарів прийшли друзі, кішка стає боязкою. Усім здається, що вона боїться: і носа з-під столу не покаже, посоромиться, щоб її погладили. Однак навіть ця скромність блакитній російській кішці “личить”.
Хтось вважає таку обережність щодо незнайомців мінусом. Однак це всього лише риса, нічого негативного в ній немає. Також російська блакитна прискіплива до чистоти — іноді її охайність дратує власників.
Деякі кішки ледь не за законами геометрії вирівнюють власну підстилку: у цьому сенсі котяча педантичність вимальовується яскраво.
Коли господарі беруть у дім домашнього улюбленця, їхнім найпопулярнішим питанням стає тема тривалості життя таких тварин. Їх можна здогадатися. Якщо кішка не вважається довгожителем, то навіть шкода її брати — прощатися з вихованцями дуже боляче. Зрозуміло, будь-яка відповідь виявиться дуже усередненою, адже у тварини можуть бути генетичні захворювання, що проявляється на тривалості життя певної особини. Також залежить цей момент і від якісного догляду.
Зазвичай живуть російські блакитні кішки 14-16 років. Хтось доживає і до 20. Це звичайний середній вік для таких тварин. Кішки в середньому роки на 2 живуть довше самців, але не завжди.
Російських блакитних кішок заведено сьогодні розділяти за трьома нормами: англійською мовою, європейською та американською. Є ще й австралійська асоціація, тільки не всі філінологи згодні з її виділенням в англійський стандарт, адже вона істотно його повторює.
Варто відсвяткувати: якщо кішка не відповідає нормам однієї системи, то фахівці іншої філінологічної структури її просто не оцінять. Нижче представлені деякі варіанти.
У кішок, що належать до американського стандарту, є незаперечна відмінність, яка буквально кидається в очі: сильно розставлені вуха. Вони нібито розводяться вбік, чим нагадують вуха представників сіамської породи. Внутрішня частина основи вуха має високо стояти на голові, а нижня — розміщуватися збоку. Ширина вух біля самої основи має бути трохи меншою за висоту.
У британських улюбленців (та й усієї Європи) вуха трохи менші і стоять вертикально.
Вони розширюються до основи, кінчик їх трохи загострений.
Голова нагадує невеликий витягнутий клин. Варто зауважити, що насамперед фахівці дивляться на голову кішки. Якщо подивитися на вихованця в профіль, то легко побачити певну опуклість на стику чола і носа. Якщо це помітно, то дитина (особливо видно це в кошенят) належить до європейського стандарту російських блакитних. В американському типі таких опуклостей немає — там перехід плоский.
Але ось інші параметри щодо голови в англійського та американського стандарту не відрізняються. Наприклад, і в тих, і в інших сильне, досить виражене підборіддя.
Тепер про очі. Колір очей, а ще форма дуже часто викликають суперечки. У 2-ух стандартів очі мають бути яскраво-зеленого кольору. Блакитноока кішка або коти з жовтими очима — це не чистопородна російська блакитна. У англійців мигдалеподібні очі, а в американців — овальні і навіть круглуваті.
За американським стандартом навіть лапи у кішок можуть бути округлими, а не овальними. Довгошерста кішка — це ознака іншої породи або помісі. У російських блакитних завжди коротка шерстка.
Однак вона здається насиченою, адже підшерсток і покривне волосся однакової довжини. Забарвлення переважне в середній тон блакитного. Мочка носика у мешканців Європи має бути сіро-блакитною, а ось у американців — вугільно-сірою.
Смугаста кішка, як і вихованець із довгою шерстю — це не російська блакитна. Можливо, це суміш, а можливо, повністю інший сірий кіт. Необхідно нагадати, що у російської блакитної ледь помітні смуги можливі лише на хвості.
Сказати, що блакитні російські кішки вибагливі до догляду за ними, не можна. Самі тварини від природи охайні, тому, в основному, за собою вони стежать самостійно.
Однак є певні пункти, до яких є сенс прислухатися заводчикам.
Нижче представлено сім правил догляду за російською блакитною кішкою.
У брудний лоток ця кішка не піде — не захоче бруднити лапи.
Коли з’явилося маленьке, димчасто-блакитне кошеня, воно так розчулює, і здається безмірно гарним, що хочеться пригощати його ласощами частіше. Кошеня дійсно годують частіше, ніж дорослу кішку, проте цей захід повинен вестися не більше 5 разів на день. Коли коту виповнюється півроку, його варто перевести на чотири прийоми їжі на день. Дорослий же кіт вже витримає харчування два рази на день, що вважається правильним.
Якщо людина бере кішку у заводчика, то необхідно обговорити з ним, до якого корму він уже привчив вихованця. Якщо кіт привчений, перебудовувати його на інше харчування не варто. До якості їжі російські блакитні досить вимогливі, у чому проявляється їхня котяча “витонченість”.
Ключові умови до харчування російської блакитної описані нижче.
Не варто проводити експерименти з їжею для кішки. З дитячих часів потрібно годувати її правильно, за режимом.
Необхідно намагатися не змінювати місце котячої миски.
Головна вимога така — в’язати породисту кішку можна строго в рамках однієї породи. Якщо людина вступає в клуб і порушує це правило, то її з клубу, найімовірніше, виключать. Можуть заборонити брати участь у виставках.
Нижче представлені основні рекомендації для заводчиків.
Практично всі господарі російських блакитних кішок відзначають, що після пологів кішки змінюються, стають ще більш ласкавими, спокійними. Ці кішки — дуже турботливі мами. Вони з ревнощами оберігають власне потомство, можуть навіть агресивно відгукнутися, якщо відчують небезпеку.
Не поспішайте намилуватися кошенятами. Необхідно дочекатися моменту, коли сама кішка “запропонує” це. Господар відчує її згоду. Роздивляючись кошенят, потрібно говорити з ними звичайним голосом, ласкавим і уважним. Кішці необхідно відчувати, що нічого у ставленні до неї і господаря не змінилося, і він прихильний і до неї, і до її потомства.
Якщо ж людина не збирається розводити російських блакитних, то можливо, кішку доведеться стерилізувати. Це більш гуманно, ніж позбуватися потім кошенят. Якщо кішка весь час просить “зустрічей” із котом, а вони неможливі, то в її організмі почнуть розвиватися патологічні процеси, які серйозно послаблюють здоров’я.
Кота, який не буде траплятися, чекає кастрація, інакше житло перетвориться на суцільні котячі мітки: по-іншому приборкати інстинкт не можна. Якщо вихованець бажає “заманити” кішку, він мітить територію.
А раз кішка не приходить, то він вважає, що позначив її не дуже сильно, тому необхідно зробити більшу активність.
Представники цієї породи міцні, витривалі, вони нечасто хворіють. Проводилися спеціалізовані дослідження, які показали, що генетичними хворобами кішки цієї породи не хворіють — вони практично не мають відхилень. Однак якщо догляд за кішкою неправильний, то все може піти не за планом.
Найчастіше вражають блакитних кішок:
За лікуванням необхідно звертатися до ветеринара, адже самолікування, з високою ймовірністю, тільки погіршить проблему. Заводчик видає покупцеві ветеринарну карту, де вказані вже виконані щеплення. Надалі необхідно робити щеплення згідно з графіком, наміченим ветеринаром.
Досить цікаво вигадувати кличку тварині. Нижче представлені популярні клички для хлопчиків:
Можна назвати вихованця незвично, наприклад, Сєров (за прізвищем, у співзвуччі з забарвленням), Голубчик, Сіренький.
Популярні клички для дівчаток:
З незвичайних імен можна відзначити Маріссу, Домініку, Аркадію, Жозефіну, Каміллу, Флавію, Кенді, Шарі, Лору.
Іноді вихованця називають у зв’язку зі спеціальністю господаря. Наприклад, кошеня письменника або філолога можуть звати Віршик, художника — Крейда, Олівчик, Пензлик, майстра із зачісок — Челочка.
Фактично всі господарі цієї цікавої породи в один голос “співають оди” російським блакитним кішкам. Вони відзначають їхню природну інтелігентність і витонченість. Цінують російських блакитних за їхню охайність і прихильність до порядку. Вони швидко привчаються до режиму дня і вимагають його дотримання від власного господаря. Подобається господарям і те, що кішки швидко “прикипають” до членів сім’ї, вони товариські та лагідні, люблять зіграти й просто поморгати поруч із господарем за переглядом телевізора.
Проблемою деякі господарі вважають ніжний шлунок улюбленого вихованця. Однак, якщо говорити відверто, так можна сказати практично про всіх кішок. Просто відразу необхідно визначитися з кормом і не намагатися його змінювати.
З лотком коти дружать. Буквально з першого разу кошенята блакитних кішок звикають до лотка і надалі повз нього не ходять. Якщо лоток брудний, вони навмисне не підуть до нього — зазвичай кішкам вистачає хитрості швидко показати господарям упущення.
Дряпатися і кусатися — це не про російських блакитних.
Іноді вони можуть трохи подряпати і вкусити, але абсолютно не всі. Практично завжди це відбувається в грі і в дитячому віці. Кішки не агресивні, скромні, душею компанії не будуть, тому що звикають до господарів, а не до гостей, яких сприймають як чужих у їхньому налагодженому житті, в рамках певного простору.
Про цю породу можна сказати так: благородні, граціозні, спокійні й ласкаві коти без агресії, “поганих звичок” і спадкових захворювань.
Набагато більше інформації про російських блакитних кішок дивіться в наступному відео.
Синоніми назви Архангельська блакитна, Мальтійська, Норвезька блакитна, Іспанська блакитна, Американська блакитна, Російська короткошерста Країна походження Російська Федерація Рік зародження породи 1800 Аборигенна порода так Якою фелінологічною організацією визнана? FIFe, WCF, TICA, CFA Життєву тривалість 12-15 років
Весь вигляд елегантне, витягнуте тіло, з клиноподібною головою і плюшевою шерстю Розмір середній Зріст, см 20-30 Зріст, см (кіт) 25-30 Зріст, см (кішка) 20-25 Вага, кг 3-5 Вага, кг (кіт) 3,5-5 Вага, кг (кішка) 3-4 Шерсть ніжна, тонка, шовковиста; насичена, плюшева, подвійна Довжина шерсті короткошерста Особливості шерсті гладкошерста, м’яка, плюшева Підшерсток насичений Забарвлення сіро-блакитне, шиферно-сіре, вугільно-сіре Трьохколірне немає Літера М на чолі немає Буква М на лобі немає Морда (фільтр) витягнута Розмір вух великі Форма вух округлий кінчик Пензлика на вухах немає Очі великі Колір очей зелені Хвіст (фільтр) довгий Лапи довгі Пухнастий хвіст немає Схожість схожа на пантеру
Загальний опис мають м’який характер. Вони слухняні й тактовні. Це розумні створіння, які люблять показувати характер, не звертаючи уваги на власну тактовність та лагідність Лагідність лагідна Приязнь приязність приязна Інтелект розумна Активність активна Грайливість грайлива Ледача ні Слухняна так Любить воду ні Щуролов так
Підходить для житлової площі так Підійде для дітей так Складність догляду нескладний догляд Догляд за шерстю раз упродовж тижня необхідно видалити відмерлі шерстинки шматочком замші або спеціальною рукавичкою Ступінь линьки линяє не так сильно Гіпоалергенна ні Здоров’я доволі хороше, майже не хворіють
Електромережі — це серце будь-якої сучасної будівлі, від житлових до промислових об’єктів. Їхня надійність та…
Коли справа доходить до доставки важливих документів, точність, безпека та швидкість стають головними критеріями вибору…
Штукатурні роботи — це важливий етап будь-якого будівельного процесу. Вони не тільки створюють естетичний вигляд…
Гіпсокартон — це універсальний матеріал, який застосовується в багатьох будівельних і ремонтних роботах. Вибір правильного…
У сучасному світі бізнесу зміни стали невід'ємною частиною щоденної діяльності. Нові технології, нові тренди та…
В современном деловом мире эффективность и гибкость становятся неотъемлемыми элементами успеха. Каждый момент важен, особенно…