Тварини

Відмінність блювоти і регургітації

Блювоту господарі часто плутають зі відрижкою (регургітацією). Це два різних поняття, але як і блювота, відрижки вказують на ряд порушень в організмі. Тому поява симптомів регургітації у вихованця-привід звернутися за допомогою до ветеринарної клініки.

Що таке блювота і регургітація

Регургітація або відрижки у тварин відрізняється порушенням процесу транспортування корму або рідини заковтуються тваринам і викидом до того моменту, поки вони не потрапили в шлунок. Регургітація дуже часто відрізняється проблемами акту ковтання. Основою зригування виступають обструктивні фактори (закупорка стравоходу стороннім тілом) або робочі (наприклад, розширення стравоходу при значних порушеннях функцій його м’язових стінок).

Блювота, як і зригування, відноситься до захисних механізмів організму. Виключно для блювоти властивий раптовий викид корму або інших продуктів зі шлунка за рахунок активного скорочення м’язових волокон черевної стінки.

Чим відрізняється блювота від регургітації

Блювота від регургітації, відрізняється декількома симптомами.

Так, при істинної блювоті у тварини в блювотних масах є шлунковий сік, відзначаються скорочення м’язів черевної стінки і нудота. У блювотних масах присутні частинки неперетравленого корму. При регургітації, в відригнути масах немає шлункового соку, але можлива присутність рясного виділення слини, як і при блювоті.

І блювота і регургітація можуть з’являтися незалежно від часу, який минув після їжі.

Причинами зригування у вихованців виступають різні патологічні процеси. Серед них виділяють:

  • грижа стравохідного отвору діафрагми;
  • випинання стравохідної стінки;
  • езофагіт і гастроезофагальний рефлюкс;
  • звуження стравоходу на тлі запалення;
  • аномалії розвитку судин стравохідної трубки;
  • чужий предмет в стравоході;
  • пухлина.

Причинами ж блювоти частіше виступають-інфекційні та паразитарні захворювання, інтоксикація організму, проникнення стороннього тіла в шлунок, непрохідність кишечника, сильний стрес, тепловий удар, ураження ЦНС і ряд інших патологічних процесів, що вимагають докладного дослідження.

Як допомогти тварині

Допомога тварині-уважне ставлення і збереження спокою. Самостійно поставити діагноз, проблематично в побутових умовах. Володар зможе визначити, виникла у собаки блювота або це симптоми регургітації, але ось точні причини патологічного процесу без спеціального дослідження визначити не вийде. Поява у улюбленця рясного слиновиділення, якого не відзначалося раніше, хворобливих почуттів при тому, що промацує шиї, частих спроб ковтнути слину, покашлюваннях або проблеми з диханням, слід відвезти тварину в клініку.

Звернувшись до професіонала, власнику слід детально розповісти про точний час виникнення симптомів, наявності травм, характер проявів. Доктор призначає проведення рентгенографії шийного і грудного відділів для визначення мегаезофагіі або присутності чужого тіла в стравоході. За допомогою протилежної рентгенографії, фахівець зможе визначати пухлини всередині грудної клітини, аспіраційну пневмонію або інших ускладнення.

При відсутності можливості провести рентгенографію з контрастною речовиною, ветеринар вдається до ендоскопічного дослідження. Ендоскопія стравоходу дасть можливість поставити точний і останній діагноз. В ході дослідження фахівець оцінює ступінь збільшення і рухливість стравохідної трубки. Паралельно виконується біопсія тканин органу для подальшого гістологічного дослідження.

Якщо у вихованця відзначається блювота або регургітація, не слід без призначення фахівця давати протиблювотні ліки. З метою допомогти тварині, не слід намагатися погодувати його силою або ж вводити медикаментозні засоби, особливо через рот. В результаті це провокує небезпечні ускладнення, аж до життя загрозливого стану – аспіраційної пневмонії.

Знаючи, що основою відрижки виступає чужий предмет, що застряг в стравоході, заборонено самостійно намагатися витягти або проштовхнути предмет далі в систему травлення. Особливо в тому випадку, якщо проковтнутий предмет гострий (а цього не можна знати напевно) або знаходиться занадто глибоко за межами видимості.

До результатів рентгенографії або ендоскопії, ветеринар не призначає лікування, якщо це не стосується безпосередньо порятунку життя тварини.