Айва японська

Айва японська схожа зі звичайною айвою більше за назвою: з погляду біології це зовсім інша рослина. Інша її назва — хеномелес японський, латиною — Chaenoméles japónica . Ще її образно називають північним лимоном.

Це листопадний чагарник до трьох метрів заввишки. Його плоди їстівні, схожі на яблука і на звичайну айву, але трохи горбистіші, майже кулясті, жовтого кольору, доволі жорсткі, з безліччю коричневого насіння. У японської айви запах і колір нагадують лимон, а смак — досить кислий.

Плоди айви японської, як і продукти, одержувані внаслідок їхньої переробки, багаті корисними речовинами. У них велика кількість вітаміну С і пектинових речовин, які сприяють виведенню з організму людини солей важких металів. Корисні властивості має сік із плодів японської айви, в якому міститься фруктоза, приблизно 3,5 % яблучної кислоти та густий клейкий сік-камідь. У соку дуже багато вітамінів.

Айва японська — прекрасний медонос (щоправда, знайти в чистому вигляді мед з айви японської досить важко).

Види та сорти японської айви

Строго кажучи, їстівні плоди дає не тільки хеномелес японський, а й його найближчі родичі — хеномелес китаянський (він же хеномелес маулея, Chaenomeles cathayensis, Chaenomeles maulei), хеномелес прекрасний (Chaenomeles speciosa) та різні їхні гібриди (Chaenomeles superba, Chaenomeles vilmoriniana, Сhaenomeles clarkiana). Вони менш морозостійкі, ніж айва японська, тому і менш поширені в нашій країні.

У кулінарному плані плоди різних видів хеномелеса взаємозамінні.

Широко відома айва звичайна (вона ж айва довгаста), а також айва китайська та айва бенгальська, схожі на японську айву тільки за назвою: це плоди інших рослин, хоча в кулінарії їх часто використовують аналогічно (варення, компоти і т. д.).

Як готувати японську айву

У сирому вигляді плоди айви японської малоїстівні. Однак після кулінарної обробки їхній смак змінюється. З японської айви готують прохолодні напої, варення, желе, конфітюри. Айву японську варять на повільному вогні для приготування начинки пирогів і пиріжків. Печену айву японську можна приготувати з дичиною.

Щоб зберегти корисні властивості айви японської, можна покласти її часточки в банку, пересипати цукром і тримати в холодильнику. А ароматний сироп, що утворився в процесі зберігання, можна додавати в чай замість лимона.

Сезон

Айва японська в середній смузі дозріває наприкінці вересня — жовтні.

Як вибирати і зберігати айву

Свіжі плоди айви японської мають бути світло-жовтого або світло-зеленого кольору з вираженим ароматом. Плоди з темними плямами, вм’ятинами або іншими дефектами краще не купувати.

Вирощені на садовій ділянці плоди хеномелеса треба збирати у вересні-жовтні, головне встигнути це зробити до настання заморозків, оскільки після них плоди можуть втратити свій аромат і смак.

Плоди, не пошкоджені морозом, зберігаються до лютого за високої вологості повітря і температури +2 °С.

У холодильнику хеномелес можна зберігати до трьох місяців, загорнувши його в целофан. Не можна загортати плоди разом з іншими плодами, оскільки це може прискорити процес дозрівання айви і скоротити термін зберігання.

Айву, призначену для начинки в пироги, можна нарізати шматочками, пересипати цукром і зберігати в холодильнику до весни.