Корюшка — невелика (10-20 сантиметрів завдовжки) промислова риба Osperus eperlandus сімейства лососевих, що мешкає в морських і прісних водах басейнів Північної Атлантики, Північного Льодовитого океану і північної частини Тихого океану. До цього ж виду риб належать мойва і снеток, якого часто називають карликовою корюшкою.

Корюшка: опис продукту

Корюшка — невелика (10-20 сантиметрів завдовжки) промислова риба Osperus eperlandus, яка мешкає в морських і прісних водах басейнів Північної Атлантики, Північного Льодовитого океану і північної частини Тихого океану. До цього ж виду риб належать мойва і снеток, якого часто називають карликовою корюшкою.

Мабуть, найдивовижніше в цій маленькій рибці — запах: вона пахне свіжим огірком (у Росії її, до речі, називають ще й «огірочник»), тому навіть у тих, хто рибу не їсть, корюшка викликає стійкі весняні асоціації.

Водиться корюшка від Білого моря до Па-де-Кале, у США — в районі Великих Озер. Однак основне «місце проживання» корюшки — Балтика і Фінська затока. В Онезькому озері вона дрібніша, ніж у Ладозькому, в інших озерах — зовсім невелика, і називають її нерідко снетком. Ті дні, коли корюшка йде на нерест із затоки до Неви та Нарви (починається це у квітні), — справжнє гастрономічне свято для мешканців Санкт-Петербурга та його околиць: 11 травня тут навіть відзначають День корюшки.

Раніше для російської людини корюшка завжди була напівміфічною рибою. Їли її тільки жителі Пітера і області — і тільки пізньою весною, коли балтійська корюшка приходила до пітерських берегів. І тільки пітерські жителі могли з повною підставою розповідати, що це таке: коли риба пахне огірком. Тепер корюшка з’явилася на прилавках усіх великих супермаркетів і продається цілий рік. Але це все ж таки не та огіркова корюшка, в магазини потрапляє азіатський вид. Огірком вона не пахне, хоча це теж смачна риба.

Корюшка містить багато фосфору, йоду, кальцію, а також вітаміну РР.

Види та сорти корюшки

Тіло у корюшки витягнуте і вкрите великою лускою. Спина зеленувато-коричнева, а боки сріблясті. Основною їжею цієї хижої риби слугує рибна молодь, ікра інших риб і зоопланктон. У щойно спійманої балтійської корюшки є виразний запах свіжих огірків. Азіатська корюшка — довгожитель сімейства. Вона живе до 12 років і виростає до 35 см. Вага цієї риби може досягати 350 г. А ось снеток живе максимум три роки.

Представники сімейства корюшкових мешкають як у солоній, так і в прісній воді. Наприклад, азіатська, або зубаста, корюшка (О. eperlanus dentex) живе в Білому морі, а також у Сибіру і на Далекому Сході. Європейська корюшка (О. eperlanus eperlanus), з коротшою бічною лінією і менш розвиненими зубами, має ареал проживання, що охоплює басейни Північного і Балтійського морів, а також Онезьке і Ладозьке озера. А прісноводний різновид європейської корюшки, відомий у нас також як сніток (О. е. eperlanus m. spirinchus), можна частенько зустріти в озерах Північної Європи і на Північному Заході Росії. Ця прохідна риба вважається дуже цінною і має велике промислове значення.

Як готувати корюшку

Корюшку найчастіше просто смажать на сковороді, попередньо обвалявши в борошні. При цьому перед обвалюванням корюшку просто обсушують паперовими рушниками, не очищаючи від луски, не патраючи і не відрізаючи голову. Завдяки цьому в рибі залишаються весь жир і соки. Таким чином приготовану рибку їдять цілком — з головою і хвостом, а також нутрощами.

Ця риба дуже смачна в копченому і навіть сушеному вигляді. Коптити корюшку потрібно за невисокої температури, попередньо засоливши, якщо вона довго зберігатиметься. Якщо ж ви збираєтеся з’їсти рибу відразу, то засолювати її не має сенсу.

На прилавках можна зустріти останнім часом і консерви з корюшки.