Існує багато питань про духовний світ людини, на які ні сучасна наука, ні релігія не дають достовірних відповідей. А все таємне викликає велику цікавість у людей. Багатьох цікавить, де є душа в тілі. Можливо, вона існує поза ним. Із цього приводу є багато різних версій, і яка з них вірна невідомо нікому.

Мозок

Дослідженнями душі займався ще Рене Декарт. Він уперше висунув свою теорію про місцезнаходження душі. Філософ вважав, що субстанція розташовується у непарній ділянці мозку – епіфізі. В результаті експериментів було з’ясовано, що у дітей він нагадує людське око.

Через певний час ця частина органу атрофується. Але трапляються випадки, коли епіфіз не змінюється до зрілого віку. Таке явище спостерігається у людей, які мають екстрасенсорні здібності. Про ясновидців кажуть, що вони відчувають душею.

Співробітники університету Джорджа Вашингтона робили енцефалограму людям, які перебували на межі між життям та смертю. Вони вмирали від невиліковної хвороби чи серцевого нападу.

За кілька секунд до відходу в інший світ у пацієнтів фіксували потужні електричні імпульси в мозку, начебто відбувався вибух у цьому органі. Було зроблено припущення, що це явища пов’язане з виходом із нього душі певної кількості енергії.

У 1996 році було проведено дослідження, результатом яких стало твердження, що внутрішня свідомість сконцентрована в мікроскопічних білкових трубочках клітин головного мозку. Версія ґрунтується на таких фактах:

• коли людина вмирає, її мозкова діяльність різко знижується, але інформація, відкладена у трубочках, залишається;
• активність цього органу у померлої людини подібна до стану глибокого сну.

Дослідники доводять, що мікротрубочки мають структуру, яка найбільше підходить для власника квантових якостей у мозку. Вони здатні протягом тривалого періоду зберігати квантові стани. Якщо в мозок перестає надходити кров, мікротрубочки начебто розряджаються. Інформація з них іде до космосу.

Прихильники теорії стверджують, що носії душі утворені із тканини Всесвіту. А свідомість у ній існувала вічно.

Серце

Існує поширена думка, згідно з якою енергетичний центр у людини це серце. Свої переживання та емоції все пов’язують із цим органом. Багато релігій говорять про те, що душа йде з цього світу через 40 днів після смерті. Вчені також змогли дізнатися, що в цей час гинуть серцеві клітини.

Психіатр із Детройту Пол Пірсел взяв інтерв’ю у 140 пацієнтів, які перенесли пересадку цього органу. Свої висновки він опублікував у роботі «Код серця». У ній говориться таке:

• душа людини міститься у серці;
• у цьому органі запрограмовано особу;
• він регулює роботу мозку.

На думку психіатра, думки і почуття закодовані в серцевих клітинах. Це пам’ять, яка є душею, тому при пересадці хоча й частково, але переходить до іншої особистості.

Кровоносна система та кров

Дослідники феномена із США припустили, що душа міститься у крові. Такий висновок зробили через зміни, що відбувалися після переливання крові. Спостерігалися зміни у характері покупців, безліч зовнішності — збільшувався зростання, вага, змінювалася форма вух і підборіддя.

Ще за старих часів кров пов’язували з душею, тому що без неї немає життя. Таку версію висувають свідки Єгови і посилаються на Біблію, де говориться:

Бо душа всякого тіла кров його.

Тому прихильники теорії є противниками переливання крові. Вважають, що разом із нею людина отримає частину чужої душі.

Нещодавно був випадок, що підтверджує висунуту версію. Колишньому військовому лікарю В.Литвину знадобилося термінове переливання крові. Людина мала рідкісну групу і в результаті донорами стали різні люди.

Після цього у колишнього лікаря почало змінюватись тіло — збільшився зріст, вага, перетворилися мочки вух. У Литвина з’явилися нові звички та невиразні спогади про події, які не відбувалися в його житті.

Внутрішні органи

Є багато відгуків, коли після пересадки органів у людини різко змінювався характер. Нещодавно в Англії був випадок, коли 37-річній жінці трансплантували нирку 60-річного чоловіка. Після операції пацієнтка стала дратівливою, запальною, хоча до пересадки була лагідною та доброю. Вона змінила смак — вона замість романів почала читати класичну літературу.

У 2012 році фізіологи зі США спостерігали за літніми пацієнтами, яким пересадили органи молодих людей. Виявилось, що показники життєдіяльності перших значно зросли. Трансплантолог із Білорусі А. Л. Усс підтримує версію, що разом із пересадженими органами людині переходить частинка душі. Про це він міркує так:

Будь-яка тканина людини розумна. Тому пересаджений орган, потрапляючи в чужорідне середовище, починає проявляти свій характер.

Критики про висунуту версію кажуть, що такі зміни є виявом подяки донору на несвідомому рівні.

Інші версії

З давніх-давен люди пов’язували життя з диханням, тому що без нього людина мертва. Враховуючи цей факт, багато народів вважали, що душа перебуває у ділянці органів дихання:

• голова;
• груди;
• живіт.

Ескімоси стверджували, що енергетична субстанція розміщується у хребті, бо знали, що його пошкодження спричиняє загибель. У Стародавньому Вавилоні переважала думка, що носієм духовної субстанції є вуха. Його мешканці з якоїсь причини вважали цю частину тіла важливим органом.

Існувала також теорія, що душа міститься у волоссі. Стародавні тибетці вірили, що місцезнаходження енергетичної субстанції може бути як у людському тілі, так і за його межами – у деревах, горах, річках, тваринах тощо.

Різні дослідження

Зараз багато вчених зайняті питаннями, пов’язаними із душею. Вони вивчають аномальні явища, що трапляються перед смертю, намагаються довести збереження певної частки свідомості після загибелі мозку. Досліджують, чи існують носії енергетичної сутності.

У Німеччині в 2012 році проводилися експерименти, які мали на меті дізнатися, де знаходиться душа у людини. У дослідженнях брали участь сто піддослідних, умовою відбору яких були сильні душевні переживання — розставання з коханим, ревнощі, нерозділені почуття тощо. Добровольцям транслювали відео з їхнього минулого життя, після чого проводили такі виміри:

• зміни серцебиття;
• частоти дихання.

У такий спосіб намагалися дізнатися, який орган видасть мікроімпульси, що спостерігаються у стресовій ситуації. Бажання виявити душевні прояви не мали успіху.

Результатом експерименту стало твердження, що у лімфатичній системі є ділянка, яка відповідає за духовні якості. Це пояснює, чому сильні переживання у людини проявляються, як сильний біль у грудях. Там знаходиться сонячне сплетення та лімфатичні вузли. Такі висновки зазнали сильної критики.

Німецькими психологами було оприлюднено результати досліджень. В експерименті брали участь діти віком від 7 до 17 років. Коли їх питали, де знаходиться у людини душа, відповіді відрізнялися залежно від віку учасників:

• старші казали, що субстанція може розміщуватись у будь-якій частині тіла і показували ділянку від голови до колін;
• середні стверджували, що це голова та обводили її рукою;
• молодші вказували на ділянку, що розміщується ліворуч від серця.