Підліткове ожиріння та як з ним боротися

Секрети здорового харчування.

Чи стежите ви за тим, що їсть ваша дитина? А що вона ласує без вашого нагляду? Питання важливе, болюче і відповідальне, адже від нього залежить здоров’я підлітка. Ось і вчені вирішили звернути увагу на харчові уподобання сучасної молоді. І їм є що розповісти батькам.

Не секрет, що підліткове ожиріння (як і принципово харчові розлади) стали справжнім бичем для сучасних батьків. У цьому немає нічого дивного, адже буквально за останні 10-15 років раціон європейців, змінився кардинально.

Окрему нелюбов у людей, яких хвилює здоров’я своєї сім’ї, здобув різноманітний фастфуд. Підлітки із задоволенням уплітають різноманітні бургери, нагетси, картоплю фрі і потім добивають це все газованими напоями з ядерною кількістю цукру.

Не менше проблем несуть у собі чипси, шоколадки та інші джерела “шалених” вуглеводів.

Батьківський контроль над харчуванням, на жаль, допомагає не завжди, адже заборонений плід солодкий, а наслідки такої дієти самим маленьким гурманам аж ніяк не такі очевидні. Не допомагає справі й те, що самі батьки не завжди чітко розуміють, що саме може нашкодити їх дітям, а що нешкідливо.

Найменше уваги привертає протилежна для дітей та підлітків проблема — недобір ваги. Здавалося б, що тут поганого, особливо в порівнянні з ожирінням? Небезпека її полягає в тому, що недобір може не лише завадити дітям досягти хороших спортивних результатів, а й призвести до значно тяжчих наслідків — гормональних порушень, серйозних захворювань або навіть затримки психічного та фізичного розвитку.

Логічний висновок — в ідеалі дітям потрібно підтримувати оптимальну комплекцію, не перетворюючись ні на “колобка”, ні на “тонкий хмиз”. Але як це зробити грамотно, як правильно годувати дитину, яких помилок не можна допускати? Ці питання хвилюють не лише дбайливих батьків, а й вчених.

Отже, що вони дізналися завдяки проведеному дослідженню?

Що досліджували вчені?

Вчені системно підійшли до поставленого питання та детально вивчили раціон обох проблемних груп.

Для обстежень забрали 86 юнаків. І ось за якими ознаками їх обрали:

Стать — чоловіча, від 18 до 23 років. Чому саме вони? Все тому, що на них легше побачити наслідки тієї дієти, що вони обрали ще в підлітковому віці. Показник індексу маси тіла у піддослідних мав становити або менше 18,5 кілограма на квадратний метр, або більше 30 кілограмів на квадратний метр. Ще однією важливою вимогою була відсутність захворювань та патології шлунково-кишкового тракту.

Після того, як групу було складено, лікарі вирішили досконало вивчити організм піддослідних, а також їх режим харчування. Всі піддослідні були розбиті на дві групи залежно від того, чи були у них проблеми з ожирінням чи дефіцитом маси тіла.

Перше, що зробили лікарі, провели антропометричне обстеження юнаків. Так вони дізналися масу тіла, зростання та індекс маси тіла. Після цього вивчили коло талії, стегон, плеча сантиметровій стрічці, а також товщину шкірно-жирової складки.

Потім вони з’ясували відносний та абсолютний вміст жирової тканини в організмі, уточнили раціон харчування, а також взяли аналізи на біохімічні параметри.

Не забули дослідники і про вміст в організмах чоловіків інсуліну, перевірили, чи є у пацієнтів метаболічний синдром (неправильна робота метаболізму, пов’язана з надмірною вагою).

Потім вони звернули увагу на характеристику харчової поведінки юнаків, переглянули, чи є у них тривога та депресія, а також оцінили порушення харчування.

Які результати отримали вчені?

Дослідження показали, що є важливі відмінності в раціоні товстих і худих чоловіків. По-перше, юнаки з ожирінням споживали більше калорій, ніж хлопці із дефіцитом маси тіла (ДМТ). Так, товстуни споживали білків більше в 1,4 рази, вуглеводів — в 1,3 рази, а жирів — аж у 2,2 рази більше. Не менш важливими є і акценти в дієті: юнаки з ДМТ більше налягали на білки та вуглеводи, тоді як у юнаків з ожирінням в основному вплітали жири.

Не менш цікаві результати щодо розладів харчової поведінки. Загалом, симптоми розладів харчової поведінки найчастіше виявляються у групи з ожирінням, але серйозні випадки були зафіксовані не так часто — їх можна перерахувати пальцями однієї руки. Для товстунів більше були характерні симптоми емоціогенного (“заїдання” стресу), а також компульсивної та обмежувальної харчової поведінки.

Останнє особливо цікаво, адже обмежувальна харчова поведінка говорить про спроби безсистемно і бездумно обмежувати себе в їжі в надії скинути вагу, що зрештою призводить лише до погіршення стану. У тому, що стосується тривожності і депресії, групи значно не відрізнялися, причому значна тривога була виявлена у 4 пацієнтів з ДМТ, у 5 з ожирінням, а депресія — у 2 юнаків з ДМТ.

Примітно, що порушення харчової поведінки пов’язані із нутрієнтним складом їжі та калорійністю. Так, сила емоціогенної харчової поведінки прямо залежала від споживання білків, жирів та вуглеводів, а екстернальна харчова поведінка (прагнення поїсти не з почуття голоду, а побачивши якусь привабливу їжу) була пов’язана з поїданням жирів.

Висновок, який зробили вчені на основі отриманих даних — для подолання ожиріння або дефіциту маси тіла пацієнтам потрібні індивідуальні дієти, які б коригували їх звичний раціон на більш збалансований: для людей з ожирінням — більший акцент на споживання білків і зниження кількості жирів, а у тих, хто з дефіцитом маси тіла — навпаки.

У чому користь цього дослідження нам?

Завдання номер один зараз — побудувати хорошу наукову базу, яку можна використати для грамотного подолання проблем із зайвою вагою чи, навпаки, з її недобором. Завдяки цим даним лікарі та батьки зможуть краще збалансувати харчування своїх дітей і, виключивши передумови, або запобігти пов’язані з некоректною вагою неприємності, або виправити наявні.

Можливо, у майбутньому ці дані допоможуть розробити нові, більш збалансовані та корисні методики корекції ваги та харчування, що, зрозуміло, лише покращить якість нашого життя.