Зміст
Епітет – це… Визначення епітету. Якими бувають епітети? Як відрізнити епітет від опису? Якими частинами мови може бути виражені епітети? Приклади епітетів в усній народній творчості та в літературі.
Епітет – це образне, художнє визначення. Епітет виразно описує ознаку предмета, його якість чи властивість.
Епітети. Приклади:
- Тріскучий мороз
- Жадібний погляд
- Чудовий геній
- Крилаті гойдалки
- Гіркі сльози
- Золоте листя
Завдання епітету – створити яскравий образ. Найчастіше як епітети використовують прикметники («біла зима»). Але епітетом може бути і прислівник («гаряче сперечатися»), і іменник («собака Калин-цар»), і числівник («перший учень»), і причастя, і дієприслівник («коли весняний, перший грім, ніби веселячись і граючи, гуркотить у небі блакитному»). Епітет – один з різновидів тропів, художніх засобів мовлення. Назва походить від грецького слова έπίθετος – доданий.
Епітет не просто вказує на певну якість, а емоційно та образно характеризує предмет, явище, людину чи будь-який інший об’єкт. Тому не варто плутати епітети з описами.
Наприклад, у виразі «сивий старий» слово «сивий» – це описове прикметник. А у вірші Тургенєва “ранок туманний, ранок сивий” – вже епітет.
Слід також відрізняти епітет метафори.
Метафора – це приховане порівняння, перенесення властивостей одного предмета на інший. Приклади метафори: «говірка хвиль», «море радості». При цьому епітети можуть бути складовою метафори. Наприклад, Володимир Маяковський порівнює свої вірші зі зброєю та використовує епітети, щоб розкрити цю метафору: Парадом розгорнувши моїх сторінок війська, я проходжу по рядковому фронту. Вірші стоять свинцево-важко, готові і до смерті і до безсмертної слави.
Види епітетів
В українській мові виділяють різні види епітетів. Загальномовні епітети – це прийнята норма.
- «Трунова тиша»,
- «ніжний вітерець»,
- «м’який голос».
Народно-поетичні епітети сягають корінням в усний фольклор, в казки та билини.
Найчастіше це теж стійкі вирази:
- «добрий молодець»,
- «червона дівчина».
Постійний епітет нерозривно пов’язані з обумовленим словом, створюючи стійке вираз. Наприклад, «клишоногий ведмедик» або «залізний кінь».
Індивідуально-авторські епітети вигадані конкретною людиною, що використовуються ситуативно. Наприклад, “мармеладний настрій” (А.П. Чехов). Також епітети можна ділити на оціночні, описові та емоційні. Оціночний епітет – «чудовий вечір». Описовий епітет – «золота осінь». Емоційний епітет – «похмура пора». Епітети також поділяються на прості та складні. Прості епітети виражені одним словом («вітрило самотнє»), складні епітети – словосполученням («берег, милий для мене»).
Приклади епітетів в українській мові
- Червоне сонечко
- тридев’яте царство
- Чисте поле
- Могутній дуб
- Білокам’яна Одесса
- Туманний Альбіон
- Дикий захід
Приклади епітетів у літературі
- Ось парк з пустельними узліссями,
- Де сонних трав сумні брижі,
- Де пізно ввечері з жабами
- Перегукуватися любить бугай.
- Ось будинок, старовинний і нефарбований,
- В ньому ніби плаває туман,
- У ньому зали прикрашені лункі
- Зображенням пейзан.
- Ніч була свіжа та нерухомо-світла (Л. Толстой)
- Навколо трава так весело цвіла (І. Тургенєв)
- Мій край, задумливий і ніжний (С. Єсенін)
- Опівночі зійшла непроглядна темінь (Н. Гумільов)
- У блюдечках – окулярах рятувальних кіл (В. Маяковський)
- О, спокій мій багатотижневий (А. Ахматова)
- Шаркаючою кавалерійською ходою (М. Булгаков)
Приклади епітетів у піснях
- Як я люблю глибину твоїх лагідних очей (В. Агатов)
- Крилаті гойдалки (Ю. Ентін)
- Чумачеча весна (О. Потапенко)
