Діарея у щеня часто є ознакою захворювання. Іноді пронос проходить самостійно без спеціального лікування, в інших випадках він може тривати кілька днів, виснажуючи дитину. Діарея може не супроводжуватися жодними симптомами, а може бути з кров’ю, слизом, мати смердючий запах чи незвичайний колір. Звісно, ускладнений розлад потребує термінового втручання фахівця. Але деякі причини та симптоми повинен знати і господар, щоб уміти надати першу допомогу у подібній ситуації.

Причини проносу у щеняти в залежності від симптомів

При зверненні до клініки власник цуценя повинен розповісти докладно про всі нюанси діареї. Особливу увагу слід звернути на супутні симптоми: підвищення температури, запах та колір виділень, їх частоту та об’єм, наявність домішок (слиз, кров, шматочки неперетравленої їжі), блювання та інші. Розглянемо ситуації та їх причини, які зустрічаються найчастіше.

Діарея без ускладнень

Рідкий стілець у цуценя, яке пройшло швидко та самостійно, найчастіше буває викликано змінами в раціоні. Введення прикорму, повний переведення вихованця на «дорослу» їжу, різкий відрив від матері – все це призводить до перебудов у роботі кишечника. Те саме відбувається, якщо цуценяті дати незвичну для нього їжу, наприклад, ковбасу чи кашу, яку він раніше не їв.

До нетривалої діареї може призвести зіпсована їжа, якщо собака з’їла зовсім небагато. Серед інших причин діареї слід зазначити: глистні інвазії, погану якість промислових кормів, алергію.

Пронос із блюванням

Поява у щеня блювоти разом із проносом – тривожна ознака. Серед різноманіття причин найбільш «простими» та «нешкідливими» можуть бути:

• незбалансований за складом корм, наприклад, з великою кількістю жиру;
• велика кількість з’їденої їжі;
• зіпсована їжа;
• отруєння хімічними речовинами – як шляхом поїдання, і вдихання;
• глисти;
• сторонній предмет у ШКТ.

Небезпеку для цуценя становлять інфекційні захворювання. Так, чума м’ясоїдних та парвовірусна інфекція вражають кишечник тварини, викликаючи блювоту та пронос. Відсутність лікування швидко призводить до загибелі малюка.

Аденовірус, коронавірус, ротавірус також викликають різке погіршення здоров’я вихованця, супроводжуючись відмовою від їжі, розладом кишечника, швидким ослабленням організму, зневодненням, аж до летального результату.

Рідкий стілець із кров’ю

Наявність крові у рідких калових масах теж є поганою ознакою. Цуценя потрібно терміново провести діагностику, так як втрата крові загрожує не тільки анемією (це в кращому випадку), але і загибеллю собаки.

Серед факторів, які можуть спровокувати діарею з кров’ю, зазначають:

• інфекційні захворювання;
• панкреатит;
• паразитарні хвороби;
• ентерити;
• ушкодження кишечника стороннім предметом;
• новоутворення у ШКТ;
• дисбактеріоз.

Згустки або прожилки крові можуть з’явитися у випорожненнях, якщо пронос триває дуже довго, оскільки від напруги та подразнення кровоносні капіляри розриваються. При раптовому та рясному кров’янистому проносі можна запідозрити кровотечу в кишечнику, проблему в кровозгортальній системі (при отруєнні щурою отрутою).

Серед захворювань, що супроводжуються подібними симптомами, можна відзначити анаплазмоз та хворобу фон Віллебранда. У першому випадку відбувається руйнування тромбоцитів, у другому – низька згортання крові, пов’язана з генетичною аномалією.

Діарея зі слизом

Часто пронос зі слизом у цуценя з’являється через глистя інвазій. Паразитувати у кишечнику собаки можуть найпростіші або гельмінти (глисті). Серед перших можна відзначити лямблій та кокцидій, а з гельмінтів – плоского хробака дипілідія та токсокара. Слід зазначити, що переносниками дипілідії є блохи, тому важливо приділяти увагу не тільки внутрішньої, але і зовнішньої протипаразитарної обробки вихованців.

До інших причин появи слизу в рідкому стільці у цуценя можна віднести вірусні інфекції, бактеріальні захворювання, неправильне годування.

Рідкий стілець «дивного» кольору

У нормі калові маси цуценя мають світло-жовтий відтінок. При деяких патологічних станах, особливо за наявності проносу, колір може мати велике значення у діагностиці хвороби.

• Чорний – наслідок прийому лікарських засобів, що містять залізо, активованого вугілля; травма відділів ШКТ (супроводжується смердючим запахом); виразка шлунково-кишкового тракту.
• Жовтий – хвороби печінки, підшлункової залози, жовчного міхура; Розлад шлунку; глистні інвазії; парвовірус (різкий запах, зниження температури тіла).
• Білий – проблеми з жовчовивідними протоками.
• Червоний – домішка крові, причини якої описані вище.
• Зелений – інфекції; неякісна або невідповідна їжа (вона гниє та бродить у кишечнику); дисбактеріоз; патології ШКТ.

Причини діареї у щенят залежно від віку

Як і у людей, у собак у дитячому віці кожен новий день або тиждень (місяць) супроводжується суттєвими змінами в організмі. У міру дорослішання одні органи посилюють свої функції, інші послаблюють організм все більше звикає до нових обставин життя. У зв’язку з цим фактор, який спричиняв пронос в одному віці, може не мати жодних наслідків в іншому. Це дозволяє визначити причини діареї, що найбільш зустрічаються, в окремо взятий віковий період.

З моменту народження до 1 місяця

Новонароджені цуценята отримують із материнським молоком антитіла, що захищають їх від інфекцій. Пронос у віці може бути пов’язані з вживанням матір’ю будь-яких продуктів, прийомом ліків, захворюванням, наприклад, пиометрой. У таких випадках потомство відокремлюють від матері та переводять на штучне вигодовування. Однак і в цьому випадку у дитинчат може розвинутись діарея. Серед її причин:

• неправильно підібрана суміш;
• годування цуценят цілісним коров’ячим або козячим молоком, яке має інше співвідношення білків, жирів та вуглеводів, ніж спеціалізоване харчування;
• алергія на суміш.

Коли цуценятам виповнюється місяць, їх поступово починають підгодовувати «дорослою» їжею. Пронос у разі можливий при різкому переході інший тип харчування. Інший поширений фактор – паразити. Гельмінти призводять не тільки до проносу, а й до блювоти, поганого апетиту, відставання в розвитку.

Від півтора до чотирьох місяців

Приблизно в 1,5 місяці щеня повністю або частково харчується звичайною їжею, але з урахуванням вікових особливостей. Якщо перевага надається промисловим кормам, проблем немає, оскільки у кожній лінійці є відповідні склади. Залишається лише вибрати потрібну марку.

При раціоні із натуральних продуктів рекомендується попередньо обговорити його компоненти з ветеринарним лікарем. За відсутності, або переважання у ньому будь-яких речовин, у вихованця може розвинутися розлад кишечника.

У середньому, в 2 місяці антитіла, отримані з материнським молоком, зникають, щеня стає схильний до різних інфекцій. Серед них: парвовірус, чума м’ясоїдних. Вакцинація проводиться в 2 і 3 місяці, а до цього малюка потрібно тримати вдома і не допускати контактів з незнайомими тваринами. Хоча щеплення від інфекцій не захищає вихованця повністю, у разі зараження хвороба протікає легше, і тварина має шанси на виживання.

Інші причини, що призводять до проносу у цуценя, у 3 та 4 місяці ті ж, що й у 2-місячному віці.

Від 5 місяців і старше

Принципово причини, що викликають діарею 5 місяців, нічим не відрізняються від попередніх. Зросла активність та вікова цікавість призводять до підвищеного ризику гельмінтозів, отруєнь, проковтування сторонніх предметів. «Жебрацтво» в домашніх умовах веде до переїдання, порушення травлення, невсвоєння їжі.

Діагностика у клініці

На прийомі у лікаря господар собаки повинен розповісти про особливості харчування цуценя (загалом і останнім часом), лікування (якщо таке проводилося), обробки від паразитів, вакцинації тощо. Обов’язково потрібно повідомити подробиці поточного порушення: давність діареї, супутні симптоми, обсяг, частота та характер виділень. Будь-яка дрібниця може мати велике значення у постановці діагнозу.

Крім збору анамнезу та огляду цуценя фахівець може призначити дослідження крові, сечі, калових мас. При необхідності зроблять рентген, проведуть УЗД, КТ чи МРТ.

Лікування проносу у цуценят

Лікування призначають тільки при точно встановленому діагнозі. Так як причин того, що собака паплюжить, багато, то і схеми лікування суттєво різняться. Серед загальних у всіх випадках заходів можна виділити:

• повне обмеження в їжі, хоч би на один день;
• дієта;
• чиста вода для пиття.

Симптоматична терапія включає прийом препаратів наступних груп:

• сорбенти;
• протиблювотні;
• протизапальні;
• жарознижувальні;
• знеболювальні.

Залежно від діагнозу показані противірусні, антибактеріальні, протипаразитарні засоби. При виявлених пухлинах та тяжких травмах травного тракту може бути призначена операція.

Чим допомогти цуценяті в домашніх умовах

Не завжди і не кожен власник собаки має можливість негайно звернутися до клініки або зв’язатися з лікарем. Виникає питання: що дати цуценяті від проносу? Найчастіше, в домашніх умовах вдаються до таких препаратів:

• Смекта;
• Активоване вугілля;
• Левоміцетин;
• Ентерол;
• Фуразолідон;
• Лоперамід.

Звичайно, перш ніж лікувати вихованця ліками самостійно, потрібно прочитати як мінімум інструкцію до препарату. Зазвичай дозування виробник вказує відповідно до маси тіла, тому доведеться зробити попередні розрахунки.

З народних засобів найбезпечнішими будуть настої ромашки та деревію, рисовий відвар. Інші трави та збори можна використовувати після консультації з фахівцем. По-перше, у них є протипоказання, по-друге, активні речовини можуть вступати у взаємодію з медикаментами, призводячи до побічних реакцій або відсутності терапевтичного ефекту.

Особливості харчування цуценя при проносі

Голод протягом доби (іноді більше) обов’язкова умова при лікуванні проносу у собаки. Роздратованій слизовій оболонці кишечника потрібен час, щоб «заспокоїтися» і «перепочити». Будь-яка їжа в цей час матиме травмуючий вплив.

Надалі цуценя потроху вводять щадну дієту. Спочатку легкий курячий чи нежирний яловичий бульйон, потім відварену подрібнену курку чи яловичину. Давати кисломолочні продукти потрібно з дозволу лікаря. Головне, годувати щеняти невеликими порціями.

Симптоми, які потребують негайного звернення до клініки

Неускладнений пронос у цуценя можна вилікувати і самотужки, але в деяких випадках потрібно відкласти всі справи і терміново відвезти малюка до фахівця. Негайного звернення до клініки вимагають такі симптоми:

• тривалість діареї понад 4-5 днів;
• посилення проносу;
• багаторазове блювання;
• висока температура тіла;
• судоми, слабкість чи відмова кінцівок;
• напівсвідомий стан, непритомність.

Якщо йдеться про зовсім маленьке цуценя (менше півроку), показати його ветеринару потрібно навіть за відсутності серйозних патологій. Рідкий стілець, особливо у поєднанні з блювотою, потребує внутрішньовенного введення спеціальних розчинів, що перешкоджають зневодненню організму собаки. Крім того, фахівець швидше з’ясує, чому у тварин виник розлад кишечника, і призначить правильне лікування.

У чому небезпека проносу

Діарея призводить до втрати організмом великої кількості рідини та мінеральних речовин. Це, у свою чергу, загрожує загущенням крові, зневодненням тканин, порушенням харчування та дихання клітин усіх органів, у тому числі головного мозку та серця. Тривалий пронос є причиною швидкої втрати маси тіла, виснажує тварину, знижує апетит, погіршує імунітет. Відсутність лікування може призвести до смерті.

Профілактичні заходи

Головна профілактика проносу у цуценя – правильне харчування. Воно має відповідати віку та потребам у корисних речовинах. Якщо собака на натуральному кормі, найбільшу користь принесуть такі продукти, як нежирне м’ясо, риба, субпродукти, каші, овочі, сир, кефір, олія. У їжу рекомендується додавати зелень, яйця, вершкове масло, риб’ячий жир.

При раціоні, складеному з промислових кормів, перевагу потрібно надавати перевіреним часом виробникам з хорошими відгуками заводчиків та власників собак. Якщо потрібно перевести цуценя на інший корм, наприклад, дієтичний, потрібно намагатися вибирати його з лінійки тієї ж марки. Щоб уникнути розладу травлення, зміна корму повинна відбуватися поступово.

Ще один важливий профілактичний захід — запобігання отруєнню. У домашніх умовах слід подалі прибирати небезпечні для здоров’я вихованця засоби. На вулиці необхідно стежити, щоб щеня не підбирало нічого із землі.

Профілактика різних захворювань, що супроводжуються проносом, полягає у своєчасній вакцинації, обробці цуценя від паразитів, виключенні контактів із незнайомими тваринами.